Міністерство освіти та науки України
Запорізький електротехнічний коледж
Самостійна робота
по українській мові
Шифр 13
Виконала:
ст. гр. ДВз - 03 ј
Сокова Ю.В.
Перевірила:
Викладач Шимова Л.Г
Запоріжжя
2003
Автобіографія. Складні випадки керування в службових документах. Правопис географічний назв в ділових паперах
Автобіографія - це документ, в якому особа повідомляє основні факти своє біографії.
Реквізити:
1. Назва виду документа.
2. Текст, в якому зазначається:
-- прізвище, ім'я, по батькові;
-- дата народження;
-- місце народження;
-- відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);
--відомості про трудову діяльність (коротко, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад);
-- відомості про громадську роботу;
-- короткі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).
3. Дата написання.
4. Підпис.
Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.
Приклад написання автобіографії:
Автобіографія
Я, Прокопенко Марина Олександрівна, народилася 29 квітня 1983 року в м. Києві в родині військовослужбовця.
У 1985 році пішла до першого класу середньої школи № 2 м. Термез (Узбекистан).
У зв'язку зі вступом батька до військової академії переїхала разом з родиною до Москви, де з 1986 по 1989 рік навчалася в с/ш № 204.
З 1989 по 1995 рік навчалася в с/ш № 50 М.Києва. 1995 року вступила до Українського державного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова на музично-педагогічний факультет денної форми навчання, де навчаюсь і зараз.
Склад сім'ї:
Батько -- Прокопенко Олександр Васильович, 1954 року народження, військовослужбовець; працює в Міністерстві оборони України.
Мати -- Прокопенко (Мітіна) Наталія Вікторівна, 1958 року народження, викладач музики в дитячій музичній школі № 9 м. Києва.
Сестра -- Прокопенко Катерина Олександрівна, 1987 року народження, учениця 2-го класу с/ш № 50 м. Києва.
17 листопада 2003 року Підпис
Під час підготовки тексту документа слід дотримуватися таких правил:
1. Правильно і у певній послідовності розміщувати реквізити документа.
2. Текст викладати від третьої особи. Наприклад: Комісія ухвалила...
Інститут просить... Ректорат клопочеться...
Від першої особи викладаються заяви, автобіографії, доповідні й пояснювальні записки, накази.
3. Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.
4. Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв'язку з, згідно з метою, потрібний для, в порядку.
5. Уживати синтаксичні конструкції типу: Доводимо до Вашого відома, що... Нагадуємо Вам, що... Підтверджуємо з вдячністю...
У порядку надання матеріальної допомоги.
У порядку обміну досвідом...
У зв'язку з вказівкою...
Відповідно до попередньої домовленості...
Відповідно до Вашого прохання...
6. Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи...
Беручи до уваги... Розглянувши... Вважаючи...
7. Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.
8. Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет передує присудкові; означення -- перед означуваними словами; додатки -- після керуючого слова; вставні слова -- на початку речення).
9. Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад:
Ви не відповіли на лист-запит... Вами ще не дана відповідь на лист-запит... Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму. Наприклад: Університет не гарантує... Комісія підтверджує... Телевізійне агентство повідомляє...
10. Уживати інфінітивні конструкції: Створити комісію... Затвердити пропозицію... Попередити правління...
11. У розпорядчих документах треба вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу:
Наказую... Пропоную...
12. Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у справочинстві, за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.
13. Надавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомогою слів:
Шановний... Високошановний... Вельмишановний... Високоповажний...
Правопис складних прикметників
Разом пишуться прикметники:
1. Утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостеповий, чорноземний.
2. Утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника: народногосподарський, східнослов'янський.
3. Утворені від сполучення числівника з іменником: десятиповерховий, п'ятдесятирічний (але: 125-річний).
4. Утворені від сполучення іменника з дієсловом: деревообробний, машинобудівний.
5. Утворені від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: важкохворий, вищеназваний.
6. Терміни: складносурядний, геологорозвідувальний.
через дефіс пишуться прикметники:
1. Утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: віце-президентський, унтер-офіцерський.
2. Між частинами яких встановлюється сурядний зв'язок (можна поставити сполучник і): навчально-виховний, південно-східний.
3.Означають різні кольори або відтінки кольорів; якість з додатковим відтінком: жовто-блакитний ( але: жовтогарячий)
4. Перша частина (основа) закінчується на -ико(-іко): історико-культурний.
5. Перша частина військова-, воєнно-: військово-морський, воєнно-стратегічний (але: військовозобов'язаний, військовополонений)
6. Перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й приєднується за допомогою сполучних звуків о, е: м'ясо-молочний, крохмале-патоковий
7. Якщо повторюються ті самі або споріднені слова для підсилення значення: давній-прадавній, білий-білий.
8. Назви проміжних сторін світу: південно-східний.
Географічні назви в ділових паперах завжди пишуться з великої літери (Київ, Запоріжжя, Харків)
Географічні назви бувають іменникового або прикметникового типу, що й визначає характер їхніх граматичних форм.
Зразки відмінювання географічних назв
Н. (місто) Харків (річка) Дніпро
(Лозова, Барвінкове) (Інгулець, Вісла)
Р. Харкова Дніпра
(Лозової, Барвінкового) (Інгульця, Вісли)
Д. Харкову Дніпрові
(Лозовій, Барвінковому) (Інгульцеві, Віслі)
З. Харків Дніпрові
(Лозову, Барвінкове) (Інгулець, Віслу)
Ор. Харковом Дніпром
(Лозовою, Барвінковим) (Інгульцем, Віслою)
М. (у) Харкові ...Дніпрі
(Лозовій, Барвінковому) (Інгульці, Віслі)
Кл. Харкове Дніпре
(Лозова, Барвінкове) (Інгульцю, Вісло)
Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні
В офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:
а) міст (м.) -- Народився у місті Житомир;
б) станцій (ст.) -- Під'їхали до станції Крюків-на-Дніпрі;
в) селищ міського типу (смт) -- За селищем міського типу Зіньки;
г) сіл (с.) -- Родом із села Муровані Кирилівці;
ґ) висілків -- У виселку Грушівка;
д) аулів -- Виїхав з аулу Агарак;
е) озер (оз.) -- Відпочивав на озері Свитязь;
є) бухт -- Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;
ж) застав -- Під заставою Тиха;
з) гір (г.) -- Зупинилися табором на горі Говерла;
и) рік (р.) -- Користувалися водою з річки Сейм.
Це правило поширюється також на назви планет, комет, астероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.
Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких:
а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський -- Білгород-Дністровського р-ну;
б) друга частина є числівником: Знам'янка Друга -- Знам'янкодругий;
в) друга частина є іменником: Біла Церква -- Білоцерківський р-н, Талди-Курган-- Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування населеного пункту: Калач-на-Дону -- Калачдонському р-ну;
Страницы: 1, 2
