.

Завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу комунікативну установку автора, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу.

У працях вітчизняних і зарубіжних учених вигуки розглядаю-ться як незмінні слова, позбавлені інтелектуального змісту, тобто ле-ксичного й граматичного значень. У зв'язку з цим виникають питан-ня про те, чи кваліфікувати вигук як мовний знак Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 65.

.

Зрозуміло, що переклад вигуків викликає труднощі. Але при цьому важливо вказати на псевдо (фальшиву) і безеківалентність, тобто вдавану відсутність еквівалентів в мові перекладу.

Наприклад:

His father, alas, is no better. - Його батькові, на жаль, не легше.

Оh! How you frightened me. - Ах! Як ви мене перелякали.

Well! What do you think of it? - Ну! Що ви про це думаєте?

Звуконаслідувальні слова, які виконують функції вигуків і які умовно відтворюють звучання, супро-воджуючи дії та фізіологічні акти людини, якщо вони є вираженням відчуттів та почуттів, мають еквіваленти в англійській та українській мовах, наприклад: Ha! ha! ha! - "ха-ха-ха!".

Деякі вигуки, маючи вузьке значення й завжди виражаючи одні й ті ж почуття або волевиявлення, можуть асоціюватися з відповід-ними поняттями. Наприклад, вигук "фу" пов'язаний із поняттям огидності, вигук "hush" - "тсс" - з поняттям тиші. Інші вигуки, маючи більш загальне, широке значення, не викликають асоціацій із поняттями. Важко було б сказати, з якими поняттями пов'язані вигуки англ."ah!", "oh!", "eh"! - укр."ах", "ох", "ай", оскільки їх значення визначається контекстом. Головну роль при перекладі відіграють контекст і орієнтація перекладача.

Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків - це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968. - С. 65.

.

Вигукові сполучення і вигу-ки, що мають предикативну структуру з експресивним переосмис-леним значенням компонентів, які постійно або варіантно-постійно залежні, мають наступні еквіваленти в українській мові, напр.:

all aboard! «посадка закінчена»;

atta boy! «Молодець!»;

by George (Gad, Gar, Gosh,; ginger, gravy, jingo, nails, wound!) «їй-богу!»;

call the question! «до діла!»;

dod burn (dern, drat, gast, rot!) «хай йому біс!»;

done with you! «домовилися, по руках!»,

don't be a goose! «не будь дурний!»;

don't loose your sleep over it! «хай вас це не турбує»;

do tell! «оце так!»;

down with! «геть!»;

dry up! «мов-чати!»;

easy all! «припинити гребти, суши весла!»;

easy does it! «тихіше їдеш -- далі будеш»;

fain І! «цур я!»;

fair and softly! «тихіше, легше!»;

fair do's! «цур пополам!»;

fie for shame! «як вам не соромно!»;

fire away «розказуй!»;

God damn! «хай йому чорт!»;

go to blazes (Bath, hell, thunder, pot, the deuce, Halifax, Putney і т. п.) «забирайся геть!»;

hear! hear! «вірно!»;

heart alive! «не може бути!»;

up with! «хай живе»;

beat it «втікати» і «тікаймо!»;

cast anchor «залишатися, осісти» і «кидай якір, стій!»;

catch it hot «бути покараним» і «тримай!, одержуй!, маєш!»;

hold up «пограбування бан-ку» і «грабують!» тощо.

Висновок по третьому розділу

Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків - це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів .

Аналіз репрезентації одного і того ж поняття в різних мовах дозволяє виявити національну специфіку мовних систем.

Вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням становлять такий прошарок, до складу якого входять вигуки з дифузними функціями. Вони співвідносяться переважно з прагматичним суб'єктом (мовцем), виражають його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, на те, що відбувається, тобто є адресантно-орієнтованими.

Англійські вигуки передаються українською мовою: а) приблизними українськими відповідниками-вигуками; б) українськими еквівалентами. Перша група вигуків вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ. Друга група вигуків - це свідоцтво часткової спільності концептосфер англійського та українського етносів.

Висновки

Вигук - це мовний знак, незмінне за формою слово, ізольоване в реченні знаками пунктуації, яке самостійно утворює цілу фразу, не поєднуючись з іншими реченнями (фразами); позбавлений номінативної функції (у деяких випадках - і понятійного змісту); наділений загальнозрозумілим значенням (це контекст на письмі й інтонація в усному мовленні); служить для вираження волевиявлень та живої емоційної реакції на поведінку співрозмовника або навколишню дійсність; його динамізм і експресивність виявляються в діалектичній єдності почуттєвого та інтелектуального; як особливий розряд слів, вигук - на відміну від інших частин мови - характеризується відсутністю спеціальних граматичних показників.

Вигуки англійської мови є особливим розрядом мовленнєвих знаків. Вони становлять мовну універсалію, оскільки є граматичною категорією, властивою більшості мов світу. Вигуки безпосередньо пов'язані з прагматичною інформацією, тобто комунікативність у них висувається на перший план, тому що семантика більшості вигуків виявляється в процесі комунікації.

Вигукові словосполучення і речення характеризуються семантичною неподіль-ністю, становлять цілісну одиницю, незважаючи на складений характер і навіть роздільнооформленість. Всі вони можуть бути самостійними висловленнями, що й об'єднує їх з вигуками.

Вигуки функціонують а) у контексті експресивних мовленнєвих актів, до яких належать акти привітання й прощання, вдячності, вибачення й відповіді на них, благопобажання, тости; б) у кон-тексті директивних мовленнєвих актів, у яких міститься вимога тиші, підкорення, вислови, що по-бутують у професійних жаргонах, і одиниці, що використовуються для впливу на дітей та тварин. Первісні прагматичні значення цих висловлень зумовлюють прагматичні значення вигуків.

Як істотний компонент мовленнєвого спілкування вигуки використовуються для вираження суб'єктивно-модальних значень, різних емоційних реакцій, акцентування, посилення чи інтенсивності. Вони зрозумілі кожному членові мовного колективу й належать до метакомунікативних засобів мови.

Вигуки належать до діалогічного мовлення, вживаються, як правило, в умовах неофіційного спілкування. Їх вибір адресантом залежить від ситуативності, емоційності мовлення, теми, інтелектуального рівня співрозмовників.

Вигуки, виходячи із загальномовних значень і значень, які реалізуються тільки в контексті, поділяються на вигуки з конвенційно-обумовленим і контекстуально-обумовленим прагматичними значеннями.

Вигуки з конвенційно-обумовленим прагматичними значеннями мають загальномовні зна-чення. Вони притаманні вигукам, семантичні функції яких спеціалізовані, тобто однозначні. Вони об'єднуються спільним прагматичним значенням, утворюють прагмасемантичні ряди, тобто ряди вигуків, що перебувають між собою у відносинах семантичної тотожності, але відрізняються сферами й умовами вживання.

Список використаних джерел

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1959.

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М., 1975.

3. Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка. - М.: Высш. школа, 1983. - 383 с.

4. Використання вигуків в організаціїї мовленнєвої діяльності//Іноземні мови. - 1997. - №2. - С.49-51.

5. Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка. М., 1960.

6. Гинзбург Р. З., Хидекель С. С., Князева Г. Ю. Лексикология английского языка: Учебник - М.: Высш. школа, 1979.

7. Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1981. - 285 с.

8. Ильиш Б. А. Строй современного английского языка. - Л.: Просвещение, 1971. - 364 с.

9. Иофик Л. Л. и др. Хрестоматия по теоретической грамматике английского языка. - Л.: Просвещение, 1981. - 223 с.

10. Ковалик І. І., Cамійленко С. П. Загальне мовознавство. - Київ: Вища школа, 1985.

11. Ковганюк С. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968.

12. Комунікативноорганізуюча роль вигуків англійської мови//Мова у соціальному і культурному контексті: Зб. наук. праць. - К.: Логос, 1997. - С. 43-48.

13. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. - Київ: Академія, 1999.

14. Кошевая И. Г. Теоретическая грамматика английского языка. - М.: Просвещение, 1982. - 336 с.

15. Кошевая И. Г. Грамматический строй современного английского языка. - М.: Просвещение, 1967. - 284 с.

16. Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода. - М.: Высшая школа, 1985.

17. Мороховская Э. Я. Основы теоретической грамматики английского языка. - К: Вища школа, 1984. - 287 с.

18. Раєвська Н. М. Лексикологія англійської мови. - Київ: Вища школа, 1979.

19. Теоретическая грамматика английского языка. - Л., 1983

20. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода. М.: Высшая школа, 1968.

21. Хидекель С. С., Гинзбург Р. З., Князева Г. Ю., Санкина А. А. Английская лексикология в выдержках и извлечениях. - Л.: Просвещение, 1969.

22. Швейцер А. Д. Литературный английский язык в США и Англии. - М.: Наука, 1971.

23. Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988.

24. Arnold I. V. The English word. - M.: Higher school publishing house, 1973.

25. Clark H. H. Using language. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996.

26. Ganshina M. A., Vasilevskaya N. M. English Grammar. - M., 1964.

27. Irtenyeva N. F., Barsova O. M. Theoretical English Grammar. - M., 1969.

28. Khaimovich B. S., Rogovskaya B. I. A Course in English Grammar.- M., 1967.

29. Rayevska N. Modern English Grammar. K, 1967. - 194 p.

Словники

1. Англо-український словник /Укладачі: Н.М Биховець, І.І. Борисеко. За редакцією Ю.О. Жлуктенка. - К.: Феміна, 1995. - 696 с.

2. Ахманова О. С. Словарь справочник лингвистических терминов. Изд. 2-е, стереотип. - М.: Сов. энциклопедия, 1969.

3.Longman Dictionary of Сontemporary English. - Barcelona: Longman dictionaries, 1995.

Страницы: 1, 2, 3, 4