Рефераты. Макроэкономика
Іноді макроекономіку називають теоретичною основою
еконо мічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто
формує і здійснює економічну політику.
Центральною проблемою макроекономіки є проблема дина мічної рівноваги, взаємодії різних її
елементів. З цього боку економіку можна уявити як систему терезів, еластичне
зв'язаних між собою. Доторкнувшись до однієї шальки, ми
спричинимо рух не лише якихось певних терезів, а й усієї
системи. Тому той, хто хоче керувати всією системою,
повинен розуміти суть головних зв'язків, що існують у цій
системі.
Таким чином, виходячи з того, що рівновага є дійсно центральною проблемою економіки, ми дозволимо собі визначити макроекономіку,
як науку про умови загальної рівноваги в економіці, засоби її підтримання та наслідки порушення.
Макроекономічна стабільність, рівновага, достатні темпи
економічного зростання належать до найважливіших суспільних
благ, що їх спроможний створити для своїх громадян
уряд країни.
На сьогодні рівень цих благ в Україні надзвичайно
низький. Адже упродовж 90-х років у країні наростала
тотальна розбалансованість: невідповідність ресурсів і обсягів виробництва,
загальних доходів і витрат, надходжень і видатків бюджету, обсягів товарів і грошової маси, експорту та імпорту тощо. Такий стан, крім усього іншого, зумовлений і ілюзією щодо простоти макроекономічного регулювання. Вражає швидкість, з якою пропонувалися, приймалися і безслідно зникали програми виведення економіки з кризи. Лише протягом 1993 року було прийнято три такі урядові програми. Безліч політичних діячів, вищих урядовців, кандидатів у народні депутати вважають за необхідне і можливе мати свою особисту, ні на які інші не схожу програму макрорегулювання економіки.
Чи є випадковим таке становище? Ми вважаємо, що воно породжене тривалою практикою соціалістичного регулювання, яке не мало ні реального теоретичного обгрунтування, ні об'єктивних економічних розрахунків.
З 30-х років XX століття у процесі дискусій і взаємозбагачення різних
теоретичних шкіл, узагальнення найрізноманітнішого практичного
досвіду державного регулювання у світі творилась і розвивалась
складна і цікава наука макроекономіка. Соціалістичні "теорія" і практика лишалися, зрозуміло, осторонь цього процесу. Тому сьогодні в Україні надзвичайно актуальним є завдання надолужити, засвоїти і застосувати надбання світової макроекономічної теорії.
Головним інструментарієм теоретичної економіки, як
відомо, є економічні моделі.
Економічне моделювання в межах теоретичної економіки допомагає зрозуміти, як функціонує економіка в цілому або її окремий фрагмент.
Мета економічного моделювання — досягти
розуміння того, як функціонує економіка, а отже, що може трапитись, коли
відбудуться ті чи інші зміни у її конкретній ланці. А
зрозумівши, можна прогнозувати наслідки і варіанти доцільної стратегії.
Наскільки точними є економічні моделі? Всі моделі можна оцінювати як певною мірою хибні й водночас вірні. Кожна модель хибна в тому сенсі, що вона збіднена, більш проста, ніж реальне життя, і є результатом абстрагування від чогось одного в ім'я з'ясування чогось іншого. Кожна модель правильна, якщо завдяки їй вдається відобразити реальну взаємодію явищ.
Власне макроекономічні моделі традиційно поділяються
на три групи: моделі рівноваги, моделі порушення
рівноваги та струк туралістські моделі.
Головна риса моделей рівноваги— це припущення, що
економіка складається із взаємопов'язаних ринків,
які аналізуються так, ніби вони природно перебувають у
рівновазі. Останнє означає, що на всіх ринках попит
відповідає пропозиції, а механізм, що забезпечує
цю відповідність, — це ціни, які постійно коливаються.
У моделях рівноваги певною мірою використовують і моменти моделей порушення рівноваги, оскільки становить інтерес і те, що має статися, коли рівновага порушиться.
"Рівноважний підхід" застосовують представники
різних течій: монетаристи, неокласики, прихильники
теорії раціональних очі кувань.
Моделі порушення рівноваги грунтуються на
припущенні, що економіка складається із взаємопов'язаних
ринків, рівновага яких не є природною рисою. Отже, ціни не
здатні забезпечувати відповідність попиту та
пропозиції.
Типовий приклад "нерівноважного підходу" — кейнсіанська
версія про те, що існує дефіцит ефективного попиту на
ринку товарів, який спричиняє нерівновагу у формі безробіття на ринку праці.
Структуралістські моделі
виходять з ідеї, що порушення рівноваги на деяких ринках
відіграє суттєву роль для економіки в цілому, їх автори
аналізують ті сили, що спричиняють порушення рівноваги.
На відміну від моделей рівноваги, які передбачають її
відновлення за рахунок зміни цін,
структуралістські моделі грунтуються на тому, що рівновага досягається завдяки
перерозподілу доходів. Такий перерозподіл суттєво впливає на
рівень заощаджень та інвестицій різних соціальних
груп.
Практичне завдання
Виберіть правильну відповідь:
1. Уявімо, що ви купили новий
будинок за 150 тис. дол. і вселилися до нього. В національному доході буде
враховано:
а) збільшення споживчих витрат на
150 тис. дол.
б) зростання споживчих витрат на 150
тис. дол. поділених на кількість запланованих вами років проживання у цьому
будинку.
в) збільшення споживчих витрат на
величину ренти будинку (яка є ринковою рентою, якби цей дім дійсно здавався в
оренду) та зростання інвестицій на 150 тис. дол.
г) споживчі витрати залишаться
незмінними.
Збільшення споживчих витрат на 150
тис. дол.
2. Доходи громадянина України,
який працює за вахтовим методом в компанії “Ніжнєвартовськ-Нафта” є частиною:
а) ВНП України та ВНП Росії.
б) ВНП України та ВВП Росії.
в) ВВП України та ВНП Росії.
г) ВВП України та ВВП Росії.
ВНП
України та ВНП Росії.
3. Люди, які намагаються
привернути увагу до велетенських розмірів корпорацій, часто порівнюють їхню
валову виручку від продажу з ВНП малих країн. В результаті виходить так, що,
наприклад, корпорація “Ексон” в певному розумінні більше ніж Швеція, оскільки
її валова виручка перевищує шведський ВНП. Чому таке порівняння не є коректним?
Чому сума валових виручок всіх американських фірм буде набагато більшою, ніж
ВНП США?
Сума валових виручок всіх американських фірм
буде набагато більшою, тому що у ВНП включається лише вартість кінцевого
продукту, а не вартість всіх продаж та перепродаж його компонентів у
виробничому процесі.
4. Як збільшиться ВНП в результаті
таких колективних дій: лісоруб зрубав дерево і продав його за 10 дол. тесляру,
який розпиляв його на дошки та продав за 25 дол. клієнтові, який, в свою чергу
продав їх в роздріб за 35 дол. мебляру. Останній зробив з них досить вдалі
книжкові полки і вирішив не продавати дешевше, ніж за 100 дол.
ВНП збільшиться на 100 дол.
5. Припустимо, що економіка
складається тільки із двох виробників: комп’ютерів та автомобілів. Свідомості
про об’єми їх продажу та ціну одиниці виробу за два різних роки:
Рік
Комп’ютери
Автомобілі
Ціна
кількість
ціна
кількість
1975
10000
200000
6000
1000000
1990
2000
1500000
10000
1500000