МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А
по дисципліні « Грошово-кредитна система »
Слухач : ........................……………..................Осадчий Ю.П.
Спеціальність, група : .................................................ЗФ – 02 ( фінанси )
Керівник : ............................................................................ ...........Гордієнко Л.А.
Результат, дата:
Реєстраційний номер, дата:
м. Черкаси 2002 р.
З М І С Т
1. Позабанківський обіг готівки і чинники його скорочення .............. - 3
2. Комерційний кредит ............................................................................ .............................. - 11
3.Взаємовідносини України з міжнародними фінансово-кредитними
організаціями............................................................... ..........................- 13
Література ............................................................................ .................................................................- 17
1. Позабанківський обіг готівки і чинники його скорочення.
Проблема виведення з тіньового сектору значних обсягів грошової маси (у вигляді в основному позабпяківського обігу готівки) і включення їх до офіційного економічного обороту країни — одне з найгостріших питань виходу вітчизняної економіки з кризи, що насамперед зумовлює необхідність у системному комплексному підході до вирішення проблеми. Саме на цьому загострив увагу Президент України Леонід Кучма у своєму виступі на розширеному засіданні Коордіиіаціііного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю: Завдання подолання тіньової економіки і суттєвого зменшення основного джерела її живлення — позабанківського обігу готівки — є одним із наріжних каменів Послання Президента України до Верховної Ради України у 2000 році .
У позабанківському обігу обертається готівка, яка належить фізичним особам, тобто населенню, і та, що знаходиться в касах підприємств (15-20% від загального обсягу готівки). Друга частина коштів фізичних осіб — їх заощадження, розміщені в комерційних банках у вигляді депозитів.
Рух коштів у національній валюті облічується вітчизняною статистикою, яку здійснює Національний банк України. Дані щодо обсягів готівки в позабанківському обігу в національній валюті та їх частки у загальній грошовій масі наведено в таблиці. Станом на 01.01.2000 року сума готівки в обігу становила 9583 млн. грн. За період з 1996 року обсяг готівки в обігу збільшився в 3,6 раза. В 1999 році щомісячні темпи зростання обсягів готівки поза банками становили 3,3%, у цілому за 1999 рік — 33,9%. Дуже висока питома вага позабанківського обігу готівки у загальній грошовій масі в національній валюті: в 1996-1999 роках вона не знижувалася нижче 43%, а на кінець 1999 становила 43,4 %. Тобто майже половина грошової маси в національній валюті обертається поза банками і не контролюється з боку банківської системи. Водночас у розвинутих країнах світу частка готівки у структурі грошової маси не перебільшує 3-5%.
Таблиця №1 . Обсяги готівки в поззбанківському обігу в 1992-1999 роках
|Рік |Кошти |Гроші |Заощад.|Загальна |Питома вага | | |фізичних|поза |нас, |грошова |грошової маси | | | |банкамиш| |маса, |поза банками | | |осіб, |ти | | | | | |млн.грн.|млн.грн.|млн..гр|млн.грн. | % | | | | |н.. | | | |1992 |8 |5 |3 |25 |20.0 | |1993 |159 |128 |31 |482 |26,6 | |1994 |1021 |793 |228 |3216 |24.7 | |1995 |3153 |2624 |529 |6930 |37,9 | |1996 |5049 |4041 |1008 |9364 |43.2 | |1997 |7830 |6132 |1698 |12541 |48,9 | |1998 |10276 |7158 |3118 |15705 |45,6 | |1999 |13434 |9383 |4071 |22079 |4З.4 | | | | | | |43.9 | |середн.| | | | | |
Такі темпи зростання обсягів готівки в національній валюті поза банками в 1992-1999 роках дають можливість спрогнозувати цей обсяг на інші періоди. Готівка в іноземній валюті обертається у двох видах: • легальному (формується при офіційному перетинанні кордону: відрядження, туристичні поїздки, поїздки у приватних справах і під час оплати праці й послуг фізичних осіб за кордоном). Обсяг готівки в легальному вигляді відображається через платіжний баланс країни і таким чином може бути більш- менш точно визначеним; • нелегальному (обертається в тіньовій економіці і не облічується офіційною статистикою). Зрозуміло, що є лише експертні оцінки фахівців і науковців. Так, за підрахунками експертів, щорічно у населення “осідає” S 2-5 млрд., які в основному обслуговують тіньову економіку, в тому числі її кримінальну складову. Л в цілому у населення знаходиться S 10-15 млрд.
Зростання обсягів позабанківського обігу готівки як у національній, так і в іноземній валюті має такі негативні наслідки: 1) зменшується пропозиція іноземної валюти на внутрішньому міжбачківському валютному ринку. Це не дає можливості встановлювати реальний курс гривні стосовно іноземних валют, а за рахунок зниження запропонованої валютної маси курс гривні — нестабільний; 2) значно скорочуються можливості збільшення валютних резервів держави, що знижує усталеність національної грошової одиниці: 3) істотно скорочуються інвестиційні й кредитні ресурси країни, що створює штучний попит на іноземні кредити і призводить до збільшення зовнішнього державного боргу та заборгованості юридичних осіб; 4) зменшується база оподаткування за рахунок наявності тіньового обігу готівки; 5) збільшення обсягів позабанківського обігу готівки сприяє дальшому поширенню тіньової економіки, яку вона переважно й обслуговує; 6) значні обсяги позабанківської готівки — суттєве джерело відтоку валюти за кордон.
Аналіз показує, що існують такі основні джерела зростання обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній всиї'іоті: 1. Постійне перевищення доходів населення над їх витратами. Значне джерело збільшення коштів у населення, не включених до банківського обігу. 2. Друге важливе джерело поповнення обсягів позабанківського обігу готівки — наявність позитивного сальдо купівлі-продажу іноземної валюти населенням.
3. Найбільше джерело зростання обсягів позабанківського обігу готівки в національній та іноземній валюти належить участі населення в тіньовій економіці. 4. Ухилення від оподаткування і переведення безготівкових грошей в готівкові та виплата потім заробітної плати готівкою в «конвертах», тобто поза розрахунковими відомостями по зарплаті. 5. Утримування юридичними особами оборотних коштів у готівковому вигляді та їх наступні розрахунки між собою, між юридичними і фізичними особами готівкою. В умовах України основні чинники цього — високий податковий тиск на підприємства, неврегульованість і незавершеність економічного законодавства, фінансова нестабільність і платіжна криза. Російськими дослідниками наводяться схожі до українських чинників причини зростання позабанківського обігу: ухилення від податків — 44% респондентів, потреба в готівці для неформальних витрат — 36%, економічна і політична нестабільність — 32% . 6. Високий рівень долариззації економіки (на 01.12.99 цей показник — 42,4%). Значна доларизація економіки призводить до зростання доларизації збережень населення і розрахунків між фізичними особами у вигляді валюти.
Вищенаведені джерела є одночасно й чинниками зростання обсягів позабанківського обігу готівки.
Варто виділити три основних шляхи використання населенням іноземної валюти: 1) формування заощаджень в іноземній валюті, не схильних до інфляції; 2) обслуговування тіньового товарообігу всередині країни (продаж- купівля ііпсс/існпям нерухомості, автомобілів тощо); 3) фінансування «човникової» торгівлі. До того ж за своєю економічною природою купівля іноземної валюти населенням є формою кредитування економік інших держав.
ОСНОВНІ ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ПОЗАБАНКІВСЬКОГО ОБІГУ ГОТІВКИ :
1. Нездатність уряду іі Національного бпнку України включити наявні чільні грошові ресурси (величезні суми готівки пол.і банками, перевищення купівлі іноземної валити над її продажем, постійне позитивне сальдо доходів і витрат населення, збільшення заборгованості із зарплат і пенсій, тіньові капітали) у фінансовий оборот у вигляді кредитних ресурсів та інвестицій. Це пов'язано насамперед з відсутністю довіри з боку населення, юридичних осіб до договорів, процентних ставок, валютних курсів, постанов і політики уряду і НБУ. Адже відомо, що багато в чому вартість грошей заснована на довірі. Поки що населення, кредитні організації та підприємства віддають перевагу обміну значної частини вільних коштів на іноземну валюту. Втрата довіри до кредитної системи і держави не дає можливості послабити найсильніший тиск на курс гривні й валютні резерви ІІБУ, що переконливо доводить досвід років незалежності України. Активність заощаджень громадян, спрямована па фінансовий ринок, залежить від ступеня довіри до фінансового ринку, розміру і мсти заощаджень . Дається взнаки й відсутність розвинутого страхового ринку. 2. Діяльність пунктів обміну валюти. Збільшенню позабанківського обігу готівки сприяє діяльність пунктів обміну валюти (небанківських), які функціонують на підставі агентських угод з уповноваженими банками, оскільки їх діяльність неможливо контролювати. 3. Відсутність звітності й відповідного аналізу сальдо вивозу-ввозу іноземної та національної валют фізичними особами при перетинанні кордону, а також звірки інформації щодо конкретних боржників та обсягів заборгованості на основі реєстрів вивізних і ввізних митних декларацій з боку Держмитслужби України та матеріалів уповноважених банків з наступною передачею результатів цієї звірки до Національного банку України для оперативного реагування.
4. Невирішеність питання з відкриттям і використанням фізичними особами України рахунків в іноземних банках. Національним банком України не завершено розробку і впровадження порядку надання індивідуальних ліцензій на відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземних банках. Внаслідок цього громадяни України вивозять власні валютні кошти за кордон безконтрольно. 5. Низький рівень безготівкових розрахунків населення за товари і послуга. Відсутня практика перерахування заробітної плати на банківські рахунки. Зараз в Україні використовуються пластикові картки тільки іноземного походження (17 банків): в основному VISA, Еигорау, Маstег. Дотепер немає вітчизняної плас-тикової картки. 6. Слабкість вітчизняної системи комерційних банків, робота лише з грошовими ресурсами, нерозвинугість комерційного кредитування, неспроможність до залучення національної та іноземної валюти, що знаходиться у паселеіїіія та її наступного використання у фінансово- кредитній сфері. Сумарний банківський капітал становить всього 4,9% ВВП, тоді як у країнах з перехідною економікою Центральної та Східної Європи — в середньому 40%, країнах ОЕСР — понад 80%. У Польщі на кінець минулого року банківські депозити надушу населення становили $1300, в Україні —$ 50 . Значна система комерційних банків не працює на реальну економіку, функціонує в основному за рахунок спекулятивних операцій на валютному ринку. Не секрет, що банківська система (свідомо чи ні) стала однією з ланок грошового обслуговування тіньової економіки, переведення тіньових капіталі за кордон, насамперед в офшорні зони. 7. Нелегальні зовнішньо - та внутрішньоекономічиі операції з боку населення, в тому числі контрабанда (про це свідчать поширені факти продажу в Україні імпортних продуктів за цінами, рівними або нижчими від тих, за якими вони купуються за кордоном). Цьому сприяють надмірна зарегульованість ввозу імпорту і неврегульованість митного податкового законодавства, а також часті зміни порядку перетинання кордону. Це насамперед стосується контрабанди автомобілів, тютюнових виробів, мийних засобів, спирту і алкогольних напоїв.
Страницы: 1, 2, 3
