Рефераты. Амортизация основних фондов (Амортизація основних фондів)

Амортизация основних фондов (Амортизація основних фондів)

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Закарпатський інститут ім.Августина Волошина

Факультет бізнесу та зовнішньо-економічної діяльності

Кафедра економіки та управління бізнесом

 

 

 

 

 

 

 

Габор Кристина Іванівна

 

 

 

 

 

Контрольна робота

на тему:

Амортизація основних фондів

 

 

 

 

З дисципліни: Бухгалтерський облік

Шифр групи: 11-2000 (С6ОА) (2.0з)

Спеціальність: облік і аудит

№ залікової книжки: Фз-00437

 

             

          




                    Ст.викладач

                   Прокопенко Л.В.

___________________







Ужгород-2002



 

 


З М І С Т




1.     Загальні правила нарахування амортизації ОЗ у бухобліку………………3


2.  Відображення нарахування амортизації у бухобліку……………………...3


3.     Методи нарахування амортизації основних фондів


3.1.          Прямолінійний метод……………………………………………………...5

3.2.          Метод зменшення залишкової вартості…………………………………..6

3.3.          Метод прискореного зменшення залишкової вартості………………….7

3.4.          Кумулятивний метод………………………………………………………9

3.5.          Виробничий метод………………………………………………………..11

3.6.          Податковий метод нарахування амортизації ОФ……………………….11



Список використаної літератури……………………………………………………13




















1.     Загальні правила нарахування амортизації у бухобліку



До числа найбільш прогресивних змін, викликаних реформуванням бухгалтерського обліку, слід віднести право підприємств самостійно встановлювати порядок нарахування амортизацї, обравши один із методів, які запропоновані ПБО-7.

В інструкції № 291 терміни «знос» та «амортизація» використано у значеннях, встановлених у ПБО-7:


Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

    Знос необоротних активів – сума амортизації обєкта необоротних активів з початку їх корисного використання.


Об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів. Отже, амортизація нараховується на кожний об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів, крім первісної, балансової, справедливої та ін., має ще й вартість, яка амортизується. Це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, яка амортизується, дорівнюватиме первісній або переоціненій.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Амортизація нараховується щомісяця протягом усього строку корисного використання об’єкта. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Термін корисного використання встановлюється підприємством з урахуванням таких чинників:

·        передбачувана інтенсивність використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

·        фізичний або моральний знос, що передбачається;

·        правові або інші обмеження стосовно термінів використання об’єкта тощо.

Термін корисного використання переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання об’єкта.




2. Відображення нарахування амортизації у бухобліку


Для відображення у бухгалтерському обліку сум нарахованої амортизації призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів».

Субрахунки рахунку 13 відповідають трьом видам необоротних активів:

¨      131 «Знос основних засобів»;

¨      132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

¨      133 «Знос нематеріальних активів».


Відповідно до інструкції № 291 за дебетом рахунку 13 «знос необоротних активів» відображають «зменшення суми зносу». Таке зменшення відбувається у випадках:

ü      вибуття активу (незалежно від причини вибуття);

ü      уцінки активу, який раніше не дооцінювали;

ü      уцінки раніше дооціненого активу.


За кредитом рахунку 13 «Знос необоротних активів» відображають суми:

§         нарахованої амортизації;

§         збільшення зносу необоротних активів у разі їх дооцінки.


Нарахування амортизації відображають оборотом за кредитом рахунку 13 у кореспонденції з рахунками обліку витрат. Тому бухгалтерські записи переважно залежать від того, який варіант обліку витрат застосовують на підприємстві: із застосуванням рахунків тільки класу 9 або з одночасним застосуванням рахунків класу 8 і 9. Виняток становлять лише записи, що відображають нарахування амортизації вартості необоротних активів, які використовують в інвестиційній діяльності або у зв’язку з надзвичайними подіями. Підприємства, які для обліку витрат застосовують одночасно рахунки класів 8 і 9, для обліку операцій, що відносяться до інвестиційної діяльності або до надзвичайних подій, рахунки класу 8 не використовують, оскільки ці рахунки призначено лише для обліку витрат операційної діяльності.

Якщо підприємство для обліку витрат застосовує рахунки тільки класу 9, при нарахуванні амортизації субрахунки рахунку 13 кореспондують безпосередньо з рахунками обліку витрат діяльності. При цьому у кожному конкретному випадку кореспондуючий рахунок залежить від напрямку використання об’єкта (способу одержання підприємством економічної вигоди). Тому в аналітичному обліку об’єкти необоротних активів усередині кожного рахунку або субрахунку доцільно згрупувати за цією ознакою.

Відповідно до п.17 ПБо-7  переоцінка об’єкта основних засобів, інших необоротних матеріальних активів  передбачає  переоцінку як суми їх первісної вартості, акт і суми накопиченого зносу.  Сума переоцінки зносу відображається у бухгалтерському обліку по-різному і залежить від:

ü      виду переоцінки (дооцінка або уцінка);

ü      видів та сум попередніх переоцінок.


ПБО 7 пропонує  проводити нарахування амортизації із застосуванням таких методів:

1)      прямолінійного;

2)      зменшення залишкової вартості;

3)      прискореного зменшення залишкової вартості;

4)      кумулятивного;

5)      виробничого.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.


Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигід змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.

Розглянемо кожен із них.






3.Методи нарахування амортизації основних фондів



3.1            .Прямолінійний метод

Прямолінійний метод не є метод, з яким бухгалтери зустрічаються вперше. Метод нарахування амортизації, що діяв до впровадження нових стандартів бухобліку, був, по суті, прямолінійним (лінійний метод, метод рівномірного списання, рівномірний метод). З тією лише різницею, що вартістю, яка амортизується, вважалася вся первісна вартість об’єкта без вирахування ліквідаційної. Підприємства також не мали права самостійно провадити амортизаційну політику.

Прямолінійний  метод амортизації за ПБО-7 полягає у тому, що «річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання обєкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.”

Порядок нарахування амортизації при застосування прямолінійного методу можна подати у вигляді двох простих формул:



Річна сума амортизації

 

 

 

 

Місячна сума амортизації

 

 

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.