ü суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання;
ü суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат;
ü суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів;
ü суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, у розмірі, що перевищує 2%, але не більше 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;
ü суми витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ;
ü витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування;
ü витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку для їх використання в господарській діяльності платника податку;
ü витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку;
ü витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку;
ü будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів;
ü витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку;
ü витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2% від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік;
ü будь-які витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення;
ü витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат;
ü витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку: дитячих ясел або садків; закладів освіти та підвищення кваліфікації працівників такого платника податку; дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю; закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам; спортивних залів і майданчиків, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку туристичних баз та інших подібних закладів); багатоквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об’єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад; дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.
Не включаються до складу валових витрат витрати на:
¨ потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб;
¨ придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин;
¨ сплату штрафів та (або) неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;
¨ утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами;
¨ виплату дивідендів;
¨ виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам. Амортизація - це поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів і нематеріальних активів, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають витрати на:
o придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання;
o самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
o проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
- капітальні поліпшення землі, не пов'язі з будівництвом, а саме:
- іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:
§ придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
§ вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
§ придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
§ утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Норми амортизацій встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з 4 груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунки на податковий квартал): група І – 2%; група ІІ – 10%; група ІІІ – 6%; група ІV – 15%.
3. Ставка податку на прибуток підприємств
Прибуток платників податку, включаючи підприємства, що засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25% до об'єкта оподаткування.
Не підлягають оподаткуванню виграші у державні грошові лотереї (під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету в розмірі не менш як ставка податку).
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидентів, що ведуться у гривнях) оподатковуються за ставками:
1. резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюється на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок який сплачується до бюджету під час такої виплати; прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів на безпроцентні (дисконтні) облігації чи казначейські зобов'язання, оподатковуються за ставкою 15%;
2. сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів;
3. страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином: при укладенні договорів страхування (перестрахування) ризику безпосередньо із страховиками (перестраховиками-нерезидентами) (за винятком укладення договорів із перестрахування через або за посередництвом страхових брокерів), - за ставкою 0%; в інших випадках - за ставкою 3% від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат;
4. резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20% від суми таких виплат;
5. суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне, представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою Діяльність незалежно від такого нерезидента.
Висновок
Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сума якого напряму залежить від реалізації господарської діяльності підприємства.
Податок на прибуток підприємств в Україні має дуже значне фіскальне значення. Це обумовлено тим, що в централізовано-плановій економіці основну масу доходів бюджету становили надходження від державних підприємств. В нинішніх умовах поступово зменшується бюджетне значення податку на прибуток підприємств.
Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. За допомогою цього податку держава може здійснювати стимулюючий вплив на розвиток окремих галузей або регіонів, на виробництво пріоритетних товарів, робіт, послуг, на пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток конкурентних відносин тощо. Цей вплив може здійснюватись за рахунок диференціації ставок оподаткування і надання пільг, амортизаційної політики, податкового кредиту та податкових знижок.
Сума податку на прибуток залежить від отриманого прибутку.
Проте, недоліком цього податку є досить складний порядок його визначення, що створює проблеми як для платників, так і для контролюючих органів, значні можливості щодо ухилення від сплати. Крім того, прибуток у ринковій економіці – це величина нестабільна, його розмір постійно коливається на різних фазах економічного циклу, а тому, оподаткування прибутку, з однієї сторони, є “вбудованим стабілізатором” економічного розвитку, тобто автоматично пом’якшує циклічні коливання економіки, а з іншої – створює проблеми для формування бюджетних надходжень у періоди економічного спаду.
Платниками податку на прибуток є:
1. з числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами;
2. з числа нерезидентів – фізичні та юридичні особи, які отримують доходи із джерелом їх походження з України за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
3. Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.
Ставка податку на прибуток становить 25% до об’єкта оподаткування.
Список використаної літератури
1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94 – ВР (в редакції Закону № 283/97 – ВР від 22 травня 1997 року) // Відомість ВРУ. – 1997. - № 27.
2. Бех Г.В., Дмитрик О.О., Криницький І.Є. / За ред. Кучерявенка М.П. Фінансове право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 320 с.
3. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
4. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Особлива частина: Навчальний посібник. – К.: Алеута; КНТ, 2007. – 613 с.
5. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
6. ua.textreferat.com
Страницы: 1, 2
