Рефераты. Юридична відповідальність підприємства у сфері фінансової діяльності

Абсолютний показник, який найповніше характеризує ефективність роботи підприємства для власника, — це сума чистого прибутку (прибуток-нетто), який визначається як різниця між фінансовим результатом від звичайної та надзвичайної діяльності та податком на прибуток, який зменшує створений прибуток.

Проте, прибуток підприємства хоч і є результатом господарювання, сам по собі не характеризує міру ефективності роботи та ступінь використання майна. Тому, для більш повної оцінки роботи підприємства, застосовують відносні показники прибутковості — рентабельність.

Показники прибутковості господарської діяльності можна визначати на підставі даних прибутку-брутто. У цьому випадку вони будуть характеризувати ефективність господарювання прибутком, який залишається власнику, враховуючи діючу систему оподаткування в тій частині, джерелом покриття якої є прибуток.

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства, насамперед, розраховують співвідношення за показниками чистий дохід, собівартість реалізованої продукції та валовий прибуток.

Коефіцієнти співвідношень між валовим прибутком і собівартістю реалізованої продукції та чистим доходом характеризують відповідно валову рентабельність виробничих витрат та чистого доходу (виручки).

Основним показником, який характеризує валовий прибуток, є валова рентабельність. Цей показник визначає рівень, на який підприємство може збільшити операційний прибуток шляхом зниження адміністративних витрат і витрат на збут. Якщо, наприклад, валова рентабельність складає 50 %, то можна зробити висновок., що ціна реалізації в два рази більша, ніж виробнича собівартість. В процесі аналізу слід розраховувати валовий прибуток на одиницю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в асортименті її продажу.

Прибутковість господарської діяльності характеризується загальним показником рентабельності, який визначається як відношення прибутку-брутто або чистого прибутку до всіх витрат, що брали участь у створенні нього прибутку. Цей показник свідчить, яка сума прибутку створюється на підприємстві в розрахунку на одну гривню витрат, здійснених для одержання прибутку.

Рентабельність витрат основної діяльності визначається як відношення прибутку, одержаного від продажу об’єктів підприємницької діяльності до виробничої собівартості, а також адміністративних витрат та витрат на збут. Цей показник розкриває взаємозв’язок чистого доходу, прибутку та собівартості проданої продукції і показує розмір прибутку, одержаного підприємством в розрахунку на одну гривню витрат, вкладених у формування собівартості.

Рентабельність іншої операційної діяльності та операційної діяльності в цілому, а також звичайної діяльності характеризується розміром прибутку, що одержує підприємство на 1 грн. здійснених витрат в процесі відповідної діяльності.

Чиста рентабельність виручки показує, скільки. прибутку надходить підприємству в кожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Цей показник, як правило, характеризує прибутковість торгівельної діяльності, в той же час його доцільно використовувати і при аналізі виробничих підприємств. Його зростання може бути наслідком однієї з двох причин. По-перше, це може свідчити про зменшення витрат на виробництво і продаж або цін придбання ресурсів. По-друге, це може бути результатом зростання цін на продані товари, продукцію, роботи, послуги. Окремо розраховується рентабельність виручки від певних видів діяльності.

До показників прибутковості підприємства, відноситься рентабельність активів, яка характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. Прибутковість всіх активів можна розглядати як показник ефективності управління підприємством.

Для характеристики прибутковості активів підприємства в цілому і частки, що належить власникам з врахуванням рівня оподаткування підприємницької діяльності показник рентабельності активів можна визначити на підставі прибутку-брутто і прибутку-нетто, тобто з тієї частини прибутку, яка залишається на підприємстві після всіх відрахувань до бюджету.

Крім того, рентабельність господарської діяльності підприємства можливо розрахувати за показниками створеного прибутку, тобто з урахуванням його величини до сплачених процентів за кредит.

Загальна економічна рентабельність характеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які приймали участь у формуванні фінансовою результату.

Підприємство може мати корпоративні права — право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) іншої юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частку активів у разі її ліквідації По корпоративних правах підприємство повинно одержувати дивіденди - платіж який проводиться юридичною особою на користь власника корпоративних прав у зв’язку із розподілом частини прибутку. Рентабельність корпоративних прав показує ефективність і доцільність вкладення активів підприємства в господарську діяльність інших суб'єктів господарювання.

Кожне підприємство здійснює свою діяльність при участі позиченого капіталу. Ефект від залучення в господарську діяльність позиченого капіталу виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного процента (фінансових витрат по обслуговуванню зобов’язань).

Розрахунок показників рентабельності наведено у Додатку В.

Таким чином, при певних умовах підприємству вигідно використовувати позичені активи, оскільки при цьому підвищується рентабельність власного капіталу, а власники, тимчасово використовуючи позичені кошти, можуть швидше реалізовувати свої цілі.

Для того; щоб виключити ризик при використанні позичених активів, необхідно зробити прогноз щодо рентабельності активів підприємства та можливих фінансових витрат на обслуговування зобов'язань.


2.3      Аналіз договірних податкових зобов’язань

Сьогодні, «Запоріжсталь» - індустріальний гігант, продукція якого добре відома більш ніж у 100 країнах світу.

Міжнародне визнання і повагу, якою користується «Запоріжсталь» в діловому світі, підтверджена численними міжнародними і національними призами та нагородами за конкурентну і якісну продукцію, а також інтеграцію в світову економіку.

Особлива увага приділяється якості продукції, що випускається. Для чого здійснюється контроль над дотриманням встановлених технологій на всіх стадіях виробництва, а так само над якістю сировини, що надходить, матеріалів і продукції, що відвантажується.

3 вересня 2008 введена в дію Інтегрована Система Менеджменту якості, екології та охорони праці, що відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001:2000, ISO 14001:2006, OHSAS 18001:2007. ІСМ створювалася на основі функціонує на комбінаті з 1 травня 2003 системи управління якістю згідно міжнародних стандартів серії ISO 9000. «Благополуччя і процвітання підприємства - через якість продукції без шкоди здоров'ю персоналу та навколишнього середовища» - у цьому короткому девізі виражений головний сенс її функціонування.

Розроблено програму технічного переозброєння до 2010 р. Передбачені заходи спрямовані на підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, оновлення основних фондів, впровадження новітніх технологій, розширення сортаменту, захист навколишнього середовища та економію матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів.

ВАТ «Запоріжсталь» пов'язують міцні ділові відносини з найбільшими на Україні підприємствами трубної промисловості, сільськогосподарського та транспортного машинобудування, а також споживачами з більш, ніж 65 країн світу. Найбільш великими країнами-споживачами продукції комбінату є Україна, Туреччина, Росія, Сирія, Білорусь, Нігерія, Польща, Ізраїль.

Фактори інвестиційної привабливості:

1. Фактори виробництва

§     технічний рівень і потужність виробництва;

§     близькість сировинної й енергетичної бази Наддніпрянщин;

§     коло ділових відносин з вітчизняними й іноземними фірмами;

§     кваліфікований персонал;

§     забезпеченість земельною ділянкою, виробничими площами і відповідною інфраструктурою.

2. Ринкові фактори:

§     відродження вітчизняного автомобілебудування і збільшення попиту на внутрішньому ринку;

§     вихід на міжнародні ринки збуту;

§     використання прямих форм оптової реалізації продукції;

§     цінова політика;

§     відсутність могутніх конкурентів.

3. Правові фактори:

§     технологія, пропонована для інноваційного проекту, захищена патентами України UA 8053А, 96083143;

§     наявність статуту ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. Ордженикидзе», зареєстрованого розпорядженням Запорізької міської Ради народних депутатів від 4 січня 2001р. № 1р.;

§     наявність свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

4. Макроекономічні і політичні фактори:

§     пріоритети инновационно-промишленной політики України до 2005 року;

§     екологічна стабілізація і спрямованість на економічний розвиток;

§     включення Запорізької області в першу з чотирьох груп регіонів із пріоритетною інвестиційною привабливістю;

§     ріст виробництва в Україні в 2008 році.

5. Фактори господарської і фінансової привабливості:

§     збереження достатнього рівня платоспроможності ВАТ «Запоріжсталь».

Підводячи підсумок аналізу ринків збуту продукції ВАТ «Запоріжсталь» і їхніх перспектив, можна зробити наступні висновки:

§   перспективи розвитку комбінату сприятливі, тому що споживання сталевої продукції у світі повинне зрости (за прогнозами до 800 млн. тонн у 2009 році);

§   розширивши кооперацію з провідними закордонними компаніями, ВАТ «Запоріжсталь» може закріпити позиції на освоєних ринках, а також на ближнім зарубіжжі при відновленні зв'язків із країнами СНД;

§   збільшити обсяги збуту на внутрішньому ринку України в зв'язку з розвитком вітчизняного машинобудування, що намітився.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.