Перелік фінансових санкцій за порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб є недосконалим і не забезпечує у повній мірі виконання функції попередження та стримання порушень у даній сфері фінансових відносин. Зазначене зумовлює необхідність консолідації зусиль навколо забезпечення належної податкової дисципліни не тільки податкових та інших органів[60,c.28].
Ефективність адміністрування податку з доходів фізичних осіб залежить, від удосконалення та покращання показників роботи податкових органів у напряму забезпечення відповідності зростання сум перерахованого податку показникам середньої заробітної плати. Розглядаючи зазначені показники можна робити висновки про несплату податковими агентами податку з доходів фізичних осіб до бюджету[44,c.45].
Підвищення рівня методологічного забезпечення при проведенні аналізу діяльності платників податків - фізичних осіб в процесі контрольно-перевірочної роботи дозволить вирішити питання ефективності адміністрування податків з доходів фізичних осіб. Пропонується налагодити роботу по створенню електронного депозитарію актів документальних перевірок з питань оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню якості та результативності перевірки, економії фінансових та людських ресурсів.
Платники податків повинні мати відносно високий ступінь усвідомлення наслідків своїх дій тощо [45,c.78-79].
Удосконалення податкового адміністрування спрямовується на усунення протиріч між державою та суб'єктами оподаткування. Вирішення цього завдання потребує комплексного підходу, важливим пріоритетом якого є, зокрема, покращання податкового контролю. На жаль, в Україні досі не створена загальна концепція фінансового контролю. Податковий кодекс повинен містити положення про обов'язкове подання декларації про доходи, незважаючи на джерела доходу, поступове впровадження обов'язкового декларування майна (за ринковими цінами), впровадження контролю за витратами громадян, але з урахуванням положень декларації прав платників податків. Слід зазначити, що застосування непрямих методів для визначення об'єкта оподаткування (відповідність витрат і доходів) уже запропоновано у проекті концепції реформування податкової системи України у частині оподаткування доходів фізичних осіб, яка була винесена на громадське обговорення у 2006 році [46,c.3-5].
Очевидним є те, що неможливо охопити контролем абсолютно усіх мешканців країни. Тому на виконання закону повинні впливати не тільки караючі заходи держави, але й суспільна мораль, що засуджує несплату податків. В Україні контроль за платниками податків необхідно збільшувати поступово для того, щоб різко не зменшити споживання, особливо житла, автотранспорту, що може призвести до спаду виробництва. Зміни податку можуть тягнути за собою значні коливання кон'юнктури.
Необхідно вдосконалювати систему відповідальності за порушення податкового законодавства [47,c.401-404].
Оскільки податок з доходів фізичних осіб залишається у розпорядженні місцевої влади в Україні, вона може краще запобігати ухиленню від сплати податку тому, що бачить реальні доходи своїх мешканців та зацікавлена у відповідних надходженнях податку. Але для того, щоб краще реалізувати контрольну функцію, необхідно виділити окремий податковий підрозділ, що підпорядковується місцевому самоврядуванню та відповідає за збір податку з доходів фізичних осіб, а також єдиного податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, торгового патенту тощо. Також потрібно надати більше повноважень і мотивацій для збільшення контролю за платниками податку на місцевому рівні. За необхідності органом місцевого самоврядування може бути прийнято рішення щодо зменшення податкового зобов'язання платника податку. І навпаки, необхідно вдосконалити право приймати рішення місцевим самоврядуванням щодо диференційованого підходу до оподаткування, наприклад, під час оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок. З метою збільшення фіскальної ефективності та реалізації принципу вертикальної справедливості оподаткування, доцільно поглибити диференціацію податкових окладів за ознакою виду підприємницької діяльності або за ознакою територіального знаходження у межах одного населеного пункту тощо [48,c.200-205].
Враховуючи обсяги «сірого» сектору економіки, податкове адміністрування потребує такого етапу, як виховання податкової культури, що спрямоване на укорінення громадської думки про тимчасовість виграшу при ухиленні від оподаткування.
Заходом проти умисного ухилення від сплати податків є підтримка розвитку конкуренції на всіх ринках, що зумовлює необхідність повного обліку витрат. Для підприємств будь-якої форми власності важливим завданням є отримання кредитних ресурсів і пошук інвесторів, які очікують на правдиву фінансову звітність. Ухилення від сплати податків означає викривлення даних у бухгалтерському обліку, ненадійні показники прибутковості, які відштовхують потенційних інвесторів, що, у свою чергу, негативно впливає на пропозицію робочих місць. Прозорість і гнучкість є головними нормами ведення бізнесу у сучасному світі глобалізації. Такі самі принципи є базовими і для побудови сучасної системи оподаткування [49,c.17].
Пряма залежність між ухиленням від сплати податків і зменшенням ефективності державних витрат, робить покращання контролю за використанням громадських коштів однією з головних передумов удосконалення податкових відносин в Україні.
3.4 Напрямки удосконалення податку з доходів фізичних осіб, передбачені Стратегією реформування податкової системи
Глибока соціально-економічна криза, що охопила світову економіку, у більшості країн світу поставила на порядок денний запитання про те, в якій сфері суспільно-економічного життя країни і які саме реформи необхідно здійснювати першочергово.
В Україні, де реформаційні процеси у багатьох сферах економіки не здійснювались роками, виникла нагальна необхідність у проведенні реформ у таких областях економіки, як комунальне господарство, енергетика, бюджетна сфера, пенсійне забезпечення тощо. У зазначених сферах і галузях соціально-економічного життя мають бути реалізовані серйозні програми. Особливо актуальним і важливим завданням з точки зору успішної реалізації в економіці України є податкова реформа[51,c.358].
Проблема податкової реформи не є новою, вона постійно дискутується у наукових колах, експертному середовищі, засобах масової інформації, серед пересічних громадян. Прийшов час здійснення у цій сфері серйозних новацій, які мають створити передумови для подальшого ефективного розвитку українського суспільства, модернізації економіки, утвердження нових пріоритетів соціально-економічного розвитку. У виданому Кабінетом Міністрів України розпорядженні від 23.12.2009 р. N1612-р «Стратегія реформування податкової системи» окреслено основні напрями реформування системи оподаткування, а також новий механізм функціонування окремих бюджетоутворюючих податків. Не заперечуючи проти необхідності реалізації таких заходів, слід зазначити, що першочергового реформування потребує податок з доходів фізичних осіб. Розглянемо основні напрями модернізації механізму його функціонування в Україні [50,c.312].
Система оподаткування доходів населення в Україні за роки незалежності зазнала серйозних змін. Сьогодні вона за багатьма формальними та реальними ознаками відповідає аналогічним системам провідних країн світу, що проявляється в співвідношеннях між основними об'єктами оподаткування (працею, споживанням), у процедурах адміністрування тощо. До більшості джерел доходів застосовуються адекватні податкові інструменти. Проте у внутрішній структурі механізму оподаткування доходів населення усе ще мають місце певні диспропорції, усунути які необхідно для ефективного розвитку системи оподаткування доходів громадян і подальшого продуктивного розвитку системи податкових відносин. Основна диспропорція полягає в співвідношенні платежів до фондів соціального страхування роботодавців і працівників. Існуюча система платежів до фондів соціального страхування – головна перешкода для детінізації трудових доходів населення, тобто для розширення бази оподаткування ПДФО за рахунок наявних резервів податкового потенціалу країни. Крім того, нарахування на фонд оплати праці та систему їх перерозподілу важливо інтегрувати у систему оподаткування доходів громадян, оскільки лише в такому випадку виникає можливість оптимізації податкового навантаження (у системі координат бенефіціарій – платник податку) та підвищення функціональної ефективності системи оподаткування доходів населення у цілому. Слід зазначити, що на даний момент в Україні у цій сфері здійснюється міжнародний проект за фінансової підтримки ЄС, результати якого спрямовано на вирішення зазначеної проблеми. Проте для здійснення реформ в Україні потрібні не лише науково-практичні рекомендації, а й політична воля [53,c.58-61].
Основний недолік ПДФО на сучасному етапі розвитку економіки України полягає у суперечливості податкового законодавства й економічних відносин, які склались у суспільстві. Аналіз тенденцій у сфері розподілу доходів населення засвідчив невідповідність прогресивних властивостей ПДФО ступеню нерівності доходів населення. На сьогодні потенціальна межа нерівності доходів населення є високою, проте фактично застосовується пропорційний ПДФО, перерозподільні властивості якого є незначними. Аналіз результатів і наслідків реформи ПДФО в Україні показав, що поряд зі зниженням прогресивності ПФДО не було дотримано принципу фіскальної нейтральності реформи, основними бенефіціаріями якої стали верстви населення з високими доходами, оскільки саме на цю категорію громадян податкове навантаження зменшилося [54,c.25].
Аналіз міжнародної практики оподаткування свідчить, що протягом останніх 20 років у більшості країн світу було проведено різномасштабні податкові реформи як системи оподаткування в цілому, так і її окремих елементів. Найістотніші зміни відбулись у системі оподаткування доходів населення – у напрямі зниження загального рівня податкового навантаження, прогресивності податків, розширення бази оподаткування, спрощення системи і процедур адміністрування персонального прибуткового податку. Залежно від рівня соціально-економічного розвитку країни використовуються різні системи оподаткування доходів населення: повна, або комплексна, подвійного прибуткового оподаткування та пропорційного прибуткового податку (як правило, з однією ставкою). Провідні країни світу застосовують комплексну систему оподаткування доходів населення, Скандинавські країни – систему подвійного прибуткового оподаткування, а країни з перехідною економікою – систему з пропорційним податком. Науковці вважають, що у найближчому майбутньому в більшості країн світу реформування системи оподаткування доходів населення відбуватиметься у напрямі подальшого зменшення податкового навантаження, спрощення адміністрування податків і поступового наближення до системи подвійного прибуткового податку або до системи пропорційного оподаткування [55].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19
