Виробнича потужність підприємства визначається виходячи з потужності основного технологічного устаткування виробничих підрозділів і ділянок. До основного технологічного устаткування відносять машини, витрати і агрегати, на яких виконуються основні операції технологічного процесу. Виробнича потужність підприємства розраховується виходячи з технічних норм продуктивності устаткування і виходів продукції з сировини.
Технічні норми продуктивності основного технологічного устаткування і річний фонд робочого часу беруть в розрахунках відповідно до галузевих і інструкцій з визначення виробничих потужностей підприємств.
Для встановлення ступеня використання виробничої потужності підприємства робиться розрахунок середньорічної потужності по кожному виду продукції з урахуванням введення і вибуття потужностей протягом року.
Річна виробнича потужність обладнання визначається множенням середньорічної змінної потужності на число змін роботи в році.
Використання потужностей (у %) визначається діленням річного планового випуску продукції на річну потужність і множенням отриманого результату на 100.
Необхідна кількість основного технологічного устаткування розраховується, виходячи з продуктивності: відношення планового приросту обсягів виробництва продукції до прибутковості одиниці обладнання протягом планового періоду. Необхідно також прийняти рішення щодо форми використання основних засобів і нематеріальних активів: купівля чи лізинг; нове і вживане.
Обсяг потреби в фінансових ресурсах для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів розраховується, виходячи із їх первісної вартості та кількості.
Первісна вартість основних засобів та нематеріальних активів – це вартість окремих об’єктів основних засобів (нематеріальних активів), за якою вони зараховуються на баланс підприємства.
Ця вартість включає такі витрати:
- витрати на виготовлення чи придбання активів;
- транспортні витрати, пов’язані з доставкою засобів на підприємство;
- страхування під час транспортування;
- витрати, пов’язані з державною реєстрацією відповідних засобів (якщо це передбачено законодавством);
- митні платежі, інші непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню;
- сплата комісійних винагород;
- вартість монтажу (спорудження, встановлення);
- витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;
- інші витрати, пов’язані з придбанням активів та доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.
Капітал, необхідний для фінансування даних витрат, повинен бути мобілізований на довгостроковий період та повинен мати інвестиційний характер. Потреба в капіталі для фінансування необоротних активів є основною складовою бюджету інвестицій.
ВАТ "Редакцiйно-видавничий комплекс "Деснянська правда" друкує перiодичнi видання, видає книги, брошури, виготовляє етикетки, буклети, блокноти, календарi, учнiвськi зошити. Для підтримання свого статусу на ринку необхідно використовувати перспективніше обладнання, що дозволить виробляти та збільшити кількість більш якісної продукції. Необхідно спрямовувати кошти на оновлення основних засобів та нематеріальних активів, так як за їх допомогою можна збільшити кількість активів, а відповідно і обсяг чистого прибутку.
Таким чином, даному підприємству можна запропонувати наступне:
1. Скористатися орендою чи придбати своє приміщення для реалізації своєї продукції – 400 тис. грн..
2. Збільшити кошти на рекламу продукції 300 тис.грн.
3. Інструменти, прилади, інвентар – 250 тис. грн.
Тобто підприємству, на мій погляд, в першу чергу необхідно вкласти 950 тис. грн. для розширення свого виробництва, тобто своїх виробничих потужностей.
2.3 Потреба в капіталі для фінансування оборотних активів
Розрахунок потреби в капіталі для фінансування оборотних активів, як правило, здійснюється в три етапи:
1. Визначення періоду, протягом якого кошти будуть «заморожені» в оборотних активах:
- тривалість виробництва;
- тривалість зберігання сировини, матеріалів і таке інше на складі;
- тривалість зберігання готової продукції на складі;
- строки оплати клієнтам відвантаженої продукції;
- строки оплати поставленої сировини, матеріалів тощо.
2. Визначення середньоденних витрат на виробництво продукції:
- одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів;
- одноденні витрати на персонал;
- одноденні накладні витрати.
3. Розрахунок потреби в капіталі для фінансування оборотних активів:
- кумулятивний метод;
- селективний метод.
Перший етап пов’язаний з визначенням кількості днів, на які кошти відволікаються в окремі позиції оборотних активів. Даний період залежить від трьох функціональних блоків:
- організації технологічного процесу;
- ефективності логістики;
- управління дебіторською та кредиторською заборгованістю.
Загальний період, протягом якого капітал авансується в оборотні активи, визначається таким чином:
(+) період з моменту оплати сировини, матеріалів до їх постачання (10 днів);
(-) період надання товарних позичок постачальникам факторів виробництва (24 днів);
(+) період зберігання сировини, матеріалів на складі (30 днів);
(+) тривалість виробництва продукції (7 днів);
(+) період зберігання готової продукції на складі (31 день);
(+) строки надання товарних позичок споживачам продукції (період з моменту відвантаження продукції до моменту надходження коштів за неї) (45 днів);
(-) період використання авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції (24 днів).
Отже, загальний період, на який кошти відволікаються в окремі позиції оборотних активів, буде дорівнювати:
10-24+30+7+31+45-24=75 (днів).
Другий етап полягає у прогнозних розрахунках середньоденних витрат у грошовому еквіваленті, які авансуються в сировину, матеріали, напівфабрикати, персонал, накладні витрати тощо.
Для розрахунку цих витрат необхідно обчислити планову виробничу собівартість продукції, величину адміністративних витрат і витрат на збут.
Відповідно до фінансової звітності ВАТ "Редакцiйно-видавничий комплекс "Деснянська правда" собівартість наданих послуг становила:
У 2006 році – 7825,1 тис.грн
У 2007 році – 8959,2 тис. грн.
Планова собівартість на 2008 рік становить - 9569,3 тис. грн.
В одноденному розрахунку даний показник буде рівний:
(тис.грн)
Витрати на збут:
У 2006 році – 165,9 тис. грн.
У 2007 році – 160,7 тис.грн
Планові витрати на збут на 2008 рік становлять – 155,5тис.грн. В одноденному розрахунку даний показник буде рівний:
(тис. грн).
Величина адміністративних витрат становила:
У 2006 році – 949,2 тис. грн.
У 2007 році – 1005 тис.грн.
Планові адміністративні витрати на 2008 рік будуть дорівнювати – 950 тис.грн. В одноденному розрахунку:
(тис.грн).
Отже, планова виробнича собівартість продукції повинна складати 9569,3 тис. грн., величина адміністративних витрат – 950 тис. грн.. а витрати на збут – 155,5 тис. грн.
Тому середньоденні витрати у грошовому еквіваленті , які авансуються в сировину, матеріали, напівфабрикати персонал будуть складати:
На третьому етапі здійснюється безпосередній розрахунок потреби в капіталі для фінансування оборотних активів.
Потреба в коштах для фінансування виробничих запасів залежить від їх первісної вартості, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги, які виникають у зв’язку з придбанням запасів;
- суми ввізного мита, непрямих податків, які сплачуються у зв’яку з придбанням запасів;
- затрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування транспортних ризиків;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
