До статутного капіталу акції вносяться за номінальною вартістю незалежно від ціни розміщення (продажу). Даний вид оцінки акцій наближений до їх реальної вартості лише на момент створення товариства. Надалі ж у процесі господарської діяльності товариства, як правило, відбуваються зміни в сумі власного капіталу, які призводять до значних відхилень їх облікової оцінки від номіналу. Ринкова ж оцінка акцій у більшості випадків відрізняється як від номінальної, так і від облікової. Тому надалі оцінка акцій за номінальною вартістю використовується лише для визначення часток власників (акціонерів) у статутному капіталі товариства. Якщо розміщення акцій було здійснене за ціною, вищою від номінальної вартості, то при цьому виникає емісійний дохід.

Законом України «Про господарські товариства» передбачено, що статут реєструється у випадку, коли на день реєстрації підприємства кожним учасником внесено не менше 30% їх вкладу грошима чи будь-яким майном, а решта повинна бути внесена протягом року.

На суму зареєстрованого статутного капіталу складається запис:

Д 46 «Неоплачений капітал»;

К 40 «Статутний капітал».

В аналітичному обліку до рахунків 40 і 46 відкриваються особові рахунки для кожного засновника на суму, яку належить внести до статутного капіталу. При внесенні грошей чи майна засновниками в бухгалтерії складається запис:

Д 30 «Каса» (внески грошима);

Д 31 «Розрахунковий рахунок» (зарахування внесків через банк);

Д 20 «Виробничі запаси» (внески матеріальними цінностями);

Д 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (внески МШП);

Д 10 «Основні засоби» (внески будинками, машинами, спору­дами тощо);

К 46 «Неоплачений капітал».

Загальна сума статутного капіталу повинна складати не менше 100 розмірів мінімальної оплати праці.

Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Відомості про розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість має містити Статут акціонерного товариства. Акціонерне товариство має право випускати облігації на суму, яка не перевищує розміру статутного капіталу або розміру забезпечення, що надається товариству з цією метою третіми особами.

Акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:

до повної сплати всього статутного капіталу;

2) при зменшенні вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного фонду;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді має містити Статут товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п’ятдесят відсотків суми своїх вкладів (згідно закону про господарські товариства не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу). Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Порядок створення статутного фонду товариства з додатковою відповідальністю такий як і товариства з обмеженою відповідальністю.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками та має містити відомості про розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення ними вкладів. Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається.

Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників). Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.

Відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі; сукупний розмір вкладів вкладників має містити засновницький договір командитного товариства.

Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені цією статтею для командитного товариства.

Відповідно до чинного законодавства мінімальний розмір статутного капіталу регламентований тільки для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю) і деяких специфічних видів діяльності, пов'язаних із фінансовими операціями. На етапі створення і у процесі подальшої діяльності АТ, ТОВ і ТДВ їхній статутний капітал не може бути менш установленого мінімального розміру. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками і залежить насамперед від виду і масштабу діяльності.

Мінімальні розміри статутного фонду приведені в таблиці

Порядок випуску акцій

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути:

– за типами – іменними та на пред’явника;

– за категоріями – привілейованими та простими;

– за формами випуску акції поділяються на докуменарні і бездокументарні (за документарної форми випуску оформляється цінний папір – сертифікат акцій, за бездокументарної – випуск оформляється глобальним сертифікатом, який передається на зберігання депозитарію).

Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.

Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.

Страницы: 1, 2, 3, 4