Протягом 19972002 рр. частка акцизів у доходах зведеного бюджету України прогресивно збільшувалась із 5,5 % до 9,0 %. Водночас, у порівнянні з іншими країнами, надходження за даним податком є значно меншими, що опосередковано свідчить про наявність широкого "тіньового" сектора, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок, насамперед на нафтопродукти. У більшості країн світу акцизи є досить вагомим джерелом податкових надходжень. Так, на кінець 90х рр. у країнах ЄС надходження від акцизного збору становили в середньому 3,5 % ВВП, Польщі 4,5 %, Угорщині 4,0 %, Латвії 3,8 %, тоді як в Україні цей показник знаходився у межах 1,3 % (1,9 % у 2002 р.).
Для реалізації стимулюючої функції податкової системи, її реформування, з огляду на викладене, має ґрунтуватись на засадах:
спрощення податкової системи шляхом розумного скорочення кількості податків та перенесення їх на більш прозору та зручну для платника податкову базу, скасування податків (зборів, обов’язкових платежів), витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їхнього стягнення;
звільнення від оподаткування прибутку, який інвестується в межах України;
обґрунтованого зниження рівня податкового навантаження на суб’єктів оподаткування;
трансформації механізму "транзитного" ПДВ;
збереження економічно обґрунтованих пільг для стимулювання обмеженого кола пріоритетних галузей та видів діяльності.
З метою подолання значних диспропорцій, які вносить до бюджетно-податкових відносин наростання заборгованості з відшкодування ПДВ, можливо виділити декілька варіантів розв’язання проблеми:
проведення взаємозаліку зобов’язань із повернення ПДВ коштом податкових зобов’язань платника ПДВ;
проведення взаємозаліку зобов’язань із повернення ПДВ коштом податкових зобов’язань кредиторів платника ПДВ;
списання та реструктуризація боргу уряду з відшкодування ПДВ пропорційно до списання та реструктуризації боргу платників податків перед бюджетом.
Така методика, поряд з іншим, дозволяє уникнути залучення до подолання заборгованості додаткових грошових коштів, що блокується касовим методом виконання бюджету, а також може мати певний інфляційний ефект. Задля уникнення подальшого накопичення боргу з відшкодування ПДВ у майбутньому, необхідно, по-перше, запровадити окремий режим оподаткування для новостворених підприємств, оскільки найчастіше ухиляння від належної сплати ПДВ відбувається шляхом створення фіктивних фірм (найбільш радикальною у цьому плані виглядає позиція уряду, згідно з якою відшкодування можна відкласти в часі на 12 місяців); по-друге, необхідно розширити можливості ДПА щодо проведення документальних та камеральних перевірок (у тому числі здійснення інвентаризацій, надання прямого доступу до банківських рахунків за певних умов, а також застосування інших методів перевірок, зокрема непрямих) щодо претендентів на відшкодування; по-третє, слід відмовитись від використання векселів для відстрочення сплати зобов’язань з ПДВ, оскільки цей процес досить складно адмініструвати (крім того, ця практика, яку застосовують тільки в Україні, не узгоджується з Шостою директивою Європейського союзу).
Податок на додану вартість, попри неоднозначне до нього ставлення з боку як платників податків, так і тих, хто визначає податкову політику, — найбільш раціональний із усіх відомих на сьогодні. Тільки цей податок — якщо стягувати його не з "подій", як це робиться за нині чинними податковими законами, а нараховувати на ту частину вартості товару, що дійсно є доданою, — не лише забезпечить 100відсоткове виконання бюджету в частині податкових надходжень, а й дозволить контролювати динаміку ВВП.
ПДВ як додатковий податок на доходи в країнах Західної Європи вводився для стримування надвиробництва та обмеження споживання. У нас його, хоч як дивно, запровадили за абсолютно протилежних умов. Однак скасовувати ПДВ недоцільно..
Непрямі податки (ПДВ і акциз) сплачують усі громадяни. Прямі ж податки, тобто ті, що стягуються на стадії отримання доходів, вдається взяти, як відомо, далеко не з кожного. Всяке підприємство — субстанція, створена людьми, і може розглядатися тільки як генератор доходів, а не споживач їх задля власного задоволення. Виробниче споживання — це не споживання у певному (людському) сенсі, це інвестування самого процесу. Спожити — значить забрати назавжди, а інвестиції завжди повертаються до інвестора, причому з прибутком.
Крім того, якщо скасувати всілякі виробничі податки, у тому числі і на прибуток підприємств, замінивши їх податком на кінцеве споживання — ПДВ, то оподаткованими виявляться не тільки легальні, а й тіньові доходи.
Митне оподаткування не належить до податків, які мають ключове значення при формуванні дохідної частини бюджету, оскільки питома вага митного оподаткування протягом усього періоду, що аналізується, не перевищувала 6%. У цілому це позитивний результат, оскільки характерною особливістю податкових систем більшості країн, що розвиваються, є висока частка податків на зовнішню торгівлю (у середньому до 30% дохідної частини бюджету), насамперед імпортного мита. Однією з причин високої частки мита в державних доходах є простота збору такого податку.
Отримані дані свідчать про значну питому вагу ввізного мита у митному оподаткуванні — у середньому за досліджуваний період вона становить 80%. Це пояснюється пріоритетами зовнішньоекономічної політики держави, яка полягає у підтримці національного виробництва, тобто імпорт має оподатковуватися, тоді як експорт, навпаки, — по можливості звільнятися від оподаткування. Однак на сьогодні суттєвим є питання, який саме експорт повинен стимулюватися. Саме тому для підтримки національної економіки, i вітчизняного виробника зокрема, важливим є обмеження експорту сировини чи напівфабрикатів. Так, прийнято Закон України від 24.10.2002 р. № 216IV "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів", згідно з яким вивезення відходів та брухту чорних металів обкладатиметься за ставкою 30%. У результаті прийняття цього Закону виграють металургійні підприємства, оскільки зниження рівня конкуренції покупців на ринку металобрухту призведе до зниження закупівельних цін на металобрухт, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня рентабельності металургійних комбінатів.
Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора економічних відносин.
Податкові системи XIX століття ряду країн включали акциз як синонім до всієї системи непрямих податків, які були фіскальним джерелом наповнення бюджету.
Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів. При введені акцизного збору у податкову систему незалежної України ним було замінено інший непрямий податок – податок з обороту. Акцизним збором, як і податком з обороту, оподатковуються високорентабельні предмети споживання, які не належать до предметів першої необхідності. Спільним для податку з обороту та акцизного збору є те, що, на відміну від податку на додану вартість, вони стягуються один раз у кінцевому технологічному ланцюжкові виготовлення.
Проведений в дипломній роботі аналіз впливу непрямих податків на фінансово-господарську діяльність торгового підприємства СП "КИПАРИС" показує мінімальний характер їх впливу, який реалізується тільки на ціновому рівні споживання. Одначе, СП "КИПАРИС", яке імпортує для продажу виноробну продукцію з країн Європи, підприємство-імпортер та платник акцизного збору несе в цьому випадку додаткові фінансові витрати за рахунок наступного механізму :
- кредитуючи бюджет на попередню сплату акцизного збору за нереалізовану продукцію;
- втрачаючи швидкість обороту запасів ввезеної виноробної продукції за рахунок підвищеного акцизного збору з імпорту;
Як видно з матеріалів дипломного проекту, на сьогоднішній день законодавство з непрямих податків надто розгалужене, складне та важке для сприймання. На один законодавчий акт приймається багато нормативних документів, що ускладнюють його сприйняття. Найчастіше такі нормативні документи не завжди враховують специфіку українських підприємств, які для отримання надприбутку вишукують різноманітні схеми ухилення від оподаткування. Наявність таких схем і є основною причиною появи та збільшення заборгованості з ПДВ та акцизного збору.
Одним із основних шляхів для подолання існуючих проблем в оподаткуванні є прийняття Податкового кодексу на базі паритету прямих та непрямих податків, враховуючого результати дійсного дослідження.
1. Закон України "Про систему оподаткування в Україні" // від 25.06.1991
N 1251XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906IV)
2. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 № 2181ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 27 листопада 2003 року N 1344IV )
11. Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" // від 22.12.98 р. № 332ХІV
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
