Всі подальші взаємовідносини між сторонами грунтуються на основі заявки-клопотання, яке надається лізингоотримувачу майбутнім користувачем. Воно підготовлюється в довільній формі і повинно містити технічний опис необхідного обладнання, його комерційні параметри, найменування і реквізити постачальника. Водночас з ним лізингоотримувач представляє документи, що характеризують окремі показники діяльності лізингоотримувача. Для оцінки можливості виконання лізингоотримувачем платіжних зобов'язань, лізингодавцю слід оцінити економічну діяльність клієнта з точки зору його платоспроможності. Оцінка платоспроможності лізиногоотримувача може вироблятися по загальній схемі, прийнятій для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. Разом з тим лізингодавцю слід звернути увагу на те, що лізингова операція носить, як правило, довгостроковий характер, тому його повинна цікавити спроможність лізингоотримувача виконувати всі платіжні зобов'язання в перспективі, відповідній терміну лізингової угоди. На підставі проведеної роботи аналітичним відділом банку підготовлюються висновки про кредитоспроможності клієнта і рекомендації по встановленню з ним лізингових угод. В ряді випадків лізингодавець може вимагати надання йому необхідних гарантій.
У випадку позитивного рішення питання лізингодавець спрямовує постачальнику замовлення на постачання обладнання. Відношення між лізингодавцем і постачальником можуть також оформлюватися договором купівлі- продажу.
Після отримання лізингодавцем підписаного акту про прийняття в експлуатацію і виписаних рахунків він зобов’язується виконувати свою основну функцію в лізингових відносинах -- провести оплату шляхом переказу на ім'я постачальника загальної суми постачання. Контрагенти обговорюють і особливості розрахунків між ними. Так, на основі взаємної домовленості постачальнику може бути наданий аванс в певному відсотку від вартості об'єкту лізингу (на практиці не більш 10-20%), оплата основної частини вартості здійснюється одноразово після підписання акту прийняття в експлуатацію або періодичними платежами протягом обумовленого періоду.
Лізингова угода укладається між лізингодавцем і лізингоотримувачем про надання лізингоотримувачем в користування для виробничої експлуатації об'єкту лізингу, опис якого додається в специфікації в лізинговій угоді в якості його неоплаченной частини.
В тексті умов лізингу міститься найменування фірми-постачальника, термін, до якого постачальник зобов'язується надати об'єкт угоди, і місце постачання.
Лизингодавець має право поступитись своїми правами по лізинговій угоді або будь-якими інтересами, що випливають з неї, повністю або частково третій особі без згоди користувача, але з повідомленням його про це.
Лізингова угода набирає чинності з дати введення обладнання як об'єкту угоди в експлуатацію і діє протягом встановленого в угоді терміну.
Лізингова угода вважається припиненою по закінченні терміну її чинності. Лізингоотримувач не може відмовитися від лізингу до закінчення терміну угоди. У випадку її розірвання він зобов'язаний внести лізингодавцю компенсацію, що дорнівнює всій сумі закриття угоди (всю несплачену в термін лізингову плату і загальну суму наступних внесків, яка мала бути внесена, якщо б угода не була розірвана).
Лизингоотримувач має право розірвати угоду тільки у тому випадку, якщо при прийманні обладнання виявляються його недоліки, що виключають нормальну роботу і усунення яких неможливо. Про розірвання угоди він повинен повідомити лізингодавця у писмовій формі не пізніше 10 днів зі дня закінчення терміну постачання обладнання. Всі суперечки, що виникають в зв'язки з укладенням і виконанням лізингової угоди, вирішуються між сторонами в арбітражі або суді.
В лізинговій угоді вказується сума лізингового платежу, засіб його сплати і периодичність лізингових внесків.
Лізингові внески, як правило, в основному мають грошову форму, коли платіж проводиться за рахунок грошових засобів. У випадку натуральної форми платежу розрахунки проводяться на компенсаційній основі або товарами, створюваними на обладнанні, що орендується, або шляхом надання зустрічної послуги лізингодавцю. Можлива змішана форма платежу, коли поряд з грошовими виплатами допускаються платежі товарами або послугами.
При перерахуванні лізингових внесків в більшості випадків використовуються платежі з фіксованою загальною сумою платежу. Лізингова плата в цьому випадку включає в себе амортизаційні відрахування від вартості аредного обладнання, плату за користування позичковими засобами, суму комісійної винагороди лізингодавцю і плату за надання їм додаткових послуг по угоді. Лізинговий платіж з авансом (депозитом) допускає, що користувач майна представляє лізинговий платіжа в встановленому в момент підписання угоди розмірі, а інша сума платежу сплачується після підписання акту про приймання обладнання в експлуатацію. Мінімальна лізингова плата являє собою суму всіх лізингових платежів, що повинен здійснити користувач за весь період лізингу, і суму, яку він повинен сплатити, якщо має бажання придбати майно у власність після закінчення терміну лізингу.
На практиці преважають періодичні лізингові внески. В лізинговій угоді повинен бути прийнятий в якості додатку графік сплати періодичних лізингових внесків. Одноразовий платіж в поєднанні з періодичними внесками застосовується у випадку, якщо в угоді передбачена виплата лізингоодавцю авансу.
Амортизація на обладнання, що використається, може начислятися звичайним способом в залежності від балансової вартості обладнання, терміну його служби і встановленої норми амортизації і способом прискореної амортизації, при якому норма річних амортизаційних відрахувань на повне відновлення збільшується, але не більш ніж в два рази. Крім того, малі підприємства поряд з застосуванням прискореного засобу амортизації можуть в перший рік експлуатації машин і обладнання списувати до 20% першопочаткової вартості основних фондів із терміном служби понад трьох років.
Правові і методичні засади розрахунку та проблема забезпечення гнучкості лізингових платежів
Відповідальним і одним з найбільш складних етапів підготовки лізингової угоди є визначення суми лізингових платежів. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про лізинг” розмір, графік сплати і умови перегляду лізингових платежів належить до істотних умов договору лізингу. Склад і розмір цих платежів мають бути економічно обгрунтованими.
У загальному вигляді лізингові платежі є однією з економічних форм реалізації права власності на майно (об’єкт лізінгу), а саме формою розподілу між лізингоодержувачем-користувачем і лізингодавцем-власником доходу (прибутку), створеного в процесі використання об’єкта лізингу. Якщо для лізингодавця лізингова угода має сенс за умови отримання певного прибутку (не меншого ніж по вкладах у банк), то й лізингоодержувач після сплати платежів має отримати дохід, достатній для розширеного відтворення і особистого споживання.
Крім розподілу прибутку, лізингові платежі виконують функції відшкодування вартості лізингового майна, накопичення капіталу і стимулювання підприємницької діяльності.
Об’єктивною основою визначення розміру плати за лізинг є вартість і стан об’єкта лізингу, норми амортизації,відсотки за кредит, вартість супутних послуг лізингодавця і постачальника, податкові пільги тощо.
Нижньою межею суми лізингових платежів при фінансовому лізингу є їх мінімально можливий рівень, при якому забезпечується просте відтворення об’єкту лізингу.
Однією з головних переваг лізингових операцій, крім можливості користування об’єктом лізингу без сплати його вартостіє гнучкість лізінгових платежів. Класичний лізинг передбачає можливість встановлення порядку сплати лізингових платежів за домовленнистю сторін (відповідно до чинного у тій чи іншій країні фінансового законодавства). Визначення за домовленністю сторін розміру, способу, форми і строків внесення лізингових платежів та умов їх перегляду продекларовано в п. 3 ст. 16 закону України “Про лізинг”.
Результати аналізу світового досвіду показують, що лізингові платежі можуть розрізнятися і за складом елементів,які враховуються під час розрахунку, і за методом нарахування платежів, і за способом та переодичністю сплати, і за формою розрахунків.
Так, за способом сплати розрізняють платежі лінійні (рінвими частками), прогресивні (розмірами, що збільшуються), дегресивні (розмірами, що зменьшуються), прискорені, сезонні та ін.
За періодичністю сплати платежі поділяються на щорічні, піврічні,щоквартальні та щомісячні, а за термінами їх внесення - на такі, що вносяться на початку, в середені та в кінці періоду сплати.
Законом України «Про лізинг» визначено такі обов’язкові складові (елементи) лізингових платежів (п. 2 ст. 16): сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж; сума, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу; платіж як винагорола лізингодавцю за отримане у лізинг майно; сума відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.
Результати аналізу договорів лізингу та відповідної науково-методичної літератури показали, що до складу платежів можуть також входити: премія лізингодавцю за ризик; митні платежі; сума податків, які лізингодавець сплачує за об’єкт лізингу, якщо такі передбачені чинним законодавством.
Вигідним для лізингоодержувача є включення до загальної вартості лізингу також таких витрат: на транспортування об’єкту лізингу до місця його експлуатації; на монтажні та пусконалагоджувальні роботи; на навчання фахівців для роботи на лізинговому устаткуванні тощо.
Таким чином, сума лізингових платежів не зводиться лише до вартості повної або часткової амортизації об’єкта лізингу, як це інколи вважають. Структура платежів має багатокомпонентний характер. Розглянемо деякі їх складові.
Відшкодування вартості, точніше залишкової вартості, об’єкта лізингу здійснюється по періодах, як правило, у розмірі відповідних амортизаційних відрахувань.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про лізинг»договором лізингу за домовленістю сторін може бути передбачена прискорена амортизація об’єкту лізингу.
Проте, як справедливо зауважує російський дослідник лізингу Л.Прилуцький[1], сума відшкодування вартості об’єкта лізингу необов’язково має дорівнювати нарахованій амортизації. Це зауваження має принципове значення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
