У секторі електрозв'язку спостерігаються процеси глобалізації ринку, які характеризуються утворенням транснаціональних операторів. Тут з'явилися нові учасники ринку - мобільні віртуальні оператори (МВО). Так називають компанії, які використовують ресурси мереж інших операторів, але продають послуги від свого імені [23]. Виділяються кілька бізнес-моделей МВО:

- оператори, що не мають власної мережевої інфраструктури. Суть їх діяльності полягає в перепродажі ефірного часу інших операторів;

- гібридні оператори. Вони володіють невеликим набором елементів інфраструктури мережі;

- оператори, що володіють компонентами власної мережевої інфраструктури.

У Європі, Америці та Південно-Східної Азії діє близько 200 мобільних віртуальних операторів.

Іншою тенденцією сектора електрозв'язку світового ринку телекомунікації є укрупнення операторів.

Тенденція консолідації ринку межує з іншого тенденцією - взаємопроникнення операторів фіксованого зв'язку на ринки мобільного і навпаки. Прояв такої тенденції пов'язано з зацікавленістю споживача в отриманні всього пакету послуг у однієї компанії. Також слід звернути увагу на тенденцію зміни груп кінцевих користувачів.

Споживча база фіксованого зв'язку збільшується лише за рахунок країн із середнім та низьким рівнем валового національного доходу (ВНД), в країнах з високим ВНД (приблизно 28 тис. доларів) спостерігається тенденція незначного зниження. Кількість мобільних кінцевих споживачів перевищила кількість фіксованих споживачів, темпи зростання числа мобільних споживачів значно вище. Тенденцію зміни груп кінцевих користувачів ілюструє рисунок 2.1.

Рисунок 2.1 - Тенденція зміни груп кінцевих користувачів

Іншою важливою тенденцією зміни груп кінцевих споживачів стало зростання числа споживачів високошвидкісного доступу до телекомунікації.

Економічним індикатором телекомунікаційного ринку є середня величина доходів, що припадають на один термінал (або на одну лінію) [24].

Одним із прийомів підвищення середньої величини доходів стало використання синергетичного ефекту. Суть цього прийому полягає в тому, що сумарна ефективність дії декількох компонент у деяких випадках може істотно перевищити сумарну ефективність, яка визначається їх роздільною дією.

На телекомунікаційному ринку яскраво проявляється «Правило 20/80» - універсальний принцип, сформульований італійським економістом і соціологом Вільфредо Парето в 1897 році. Принцип Парето або принцип 20/80 означає, що 20% зусиль дають 80% результату. Стосовно до телекомунікації, виходячи з «правила 20/80», можна зробити такі висновки:

- 20% кінцевих споживачів приносить 80% доходів;

- 20% кінцевих споживачів створюють 80% навантаження;

- для 80% споживачів достатньо 20% з набору можливих послуг.

Ці, на перший погляд, парадоксальні результати досить корисні як для маркетингової стратегії учасників ринку, так і для спеціалістів, які забезпечують створення і розвиток телекомунікаційних мереж.

Важливою тенденцією телекомунікаційного ринку є щорічне зниження тарифів на послуги в середньому на 10 відсотків.

Основне зростання доходів всієї галузі телекомунікації проходить за рахунок перерозподілу доходів на ринку товарів і послуг. Особливо яскраво ця тенденція проявляється в інформаційному секторі. Так, наприклад, швидкими темпами зростає продаж музичного контенту і такими ж темпами знижуються продажу компакт-дисків.

Тому можна зробити висновок, про те, що телекомунікації не тільки розширюють своє становище на ринку послуг, але безпосередньо втручаються на ринок товарів.

В інформаційному секторі відбувається не тільки значне зростання кількості провайдерів, але й їх консолідація з метою реалізації синергетичних ефектів, а також зниження витрат і розширення клієнтської бази. Все більше і більше спостерігається тенденція переходу компаній-провайдерів від вузькоспеціалізованих до багатостороннім послуг.

Інтернет увійшов у кожен будинок, став універсальним середовищем спілкування людей та отримання будь-якої інформації в будь-якій точці світу. За допомогою цієї мережі людей сьогодні спілкуються і переписуються, читають книжки і шукають інформацію, навчаються і лікуються, купують товари і замовляють послуги, розважаються і грають в різні ігри. Цей список можна ще довго і довго продовжувати. Немає такої сфери людського життя, яка сьогодні не зачеплена Інтернетом.

Історично мережі доступу будувалися, переважно, на базі мідних кабелів зв'язку. Однак у сучасних умовах такий спосіб виявляється неефективним по ряду параметрів: висока вартість, складність прокладки, високі витрати на підтримку кабелів в працездатному стані, схильність до електромагнітних впливів, обмежена пропускна здатність. Тому все більшого поширення в мережах доступу знаходять волоконно-оптичні кабелі та радіозасоби, а також комбіновані методи організації мереж.

Сьогодні еволюція мереж доступу йде по шляху розвитку широкосмугового (високошвидкісного) доступу, що забезпечує передачу будь-якого виду інформації та широкого класу мультимедійних додатків.

Розвиток технологій пакетної передачі і комутації, і в першу чергу, технології IР, призвело до докорінної зміни підходів до побудови телекомунікаційних мереж. Якщо раніше вони створювалися традиційно для пропуску мовного (телефонного) трафіку, а передача даних передбачалася на додаток до передачі розмовної інформації, то сьогодні мова і дані помінялися місцями. Цю думку ілюструє діаграма, наведена на рисунку 2.2.

Зростання мовного трафіку здійснюється за лінійним законом, а трафік даних росте по експоненті. На початку XXI століття ці величини зрівнялися у більшості високорозвинених країн. Однак безпосереднє використання мереж передачі даних з пакетною комутацією для передачі розмовного трафіку (та й деяких інших видів трафіку) виявилося важким. Перш за все, це пов'язано з самим режимом передачі мови - не тільки в реальному масштабі часу, але і з обмеженнями, що визначаються фізіологічними особливостями людини.

Рисунок 2.2 - Порівняльна діаграма збільшення трафіку

Стосовно до мереж пакетної комутації це означає, що у мережах передачі даних за технологією IР передбачені механізми повторної передачі пакетів у разі їх втрати. При передачі голосової інформації в реальному масштабі часу такий механізм тільки погіршує ситуацію. Для передачі голосової інформації в мережах передачі даних застосовуються спеціальні протоколи, які називаються «голос поверх технології». Протокол VoIP іноді називають протоколом ІР-телефонії.

На жаль, мережі передачі даних, побудовані на технології пакетної комутації, мають значно більш низькими показниками надійності, ніж традиційні телефонні мережі. У телефонних мереж надійність складає 99,999% (як кажуть, «п'ять дев'яток»), що відповідає сумарним простою мережі не більше 5,5 хв. на рік. У мереж передачі даних така надійність складає 98,5% - допускається простий більше 5 днів у році.

Існує чотири сценарію ІР-телефонії:

1) комп'ютер - комп'ютер;

2) комп'ютер - телефон;

3) телефон - комп'ютер;

4) телефон - телефон.

Перший сценарій реалізується на основі комп’ютерів. В цьому випадку потрібно щоб на комп'ютерах користувачів були встановлені однакові чи сумісні програми. Однак, якщо з'єднання VoIP реалізуються з використанням мережевих протоколів і технологій, то програми, аналогічні Skype, забезпечують можливість передачі голосової інформації тільки за рахунок програмного забезпечення, встановленого в комп'ютерах користувачів. В останньому випадку, користувач позбавлений можливостей впливати на якість передачі мовлення, і воно стає величиною випадковою, істотно залежить від змін навантаження на мережу.

Другий сценарій також реалізується на базі програмного забезпечення VoIP або інших програм, тільки з'єднання встановлюється до вузла (шлюзу), що забезпечує стикування традиційної телефонної мережі з мережею передачі даних.

Третій сценарій реалізується при застосуванні спеціального кінцевого терміналу (наприклад, SIР-терміналів). Розроблено конструктивно спеціальний телефонний адаптер, що підключається до персонального комп'ютера і звичайного телефону.

Четвертий сценарій реалізується операторами мереж без участі користувачів.

Засобами підтримки послуг в контексті моделі телекомунікаційної системи є вузли, що забезпечують надання різних телекомунікаційних послуг. У традиційних телефонних мережах засобами підтримки послуг можна назвати, наприклад, різні замовні служби або службу точного часу. Вже багато років тому телекомунікаційна система забезпечувала надання інформаційно-довідкових та інших сервісних послуг. В їх надання поряд з операторами телефонної мережі брали участь і постачальники інформаційного ресурсу, яких сьогодні прийнято називати провайдерами, самі вузли - центрами обслуговування викликів [25]. Технічні рішення з організації таких центрів, обладнання та програмне забезпечення базувалися як на технологіях, розроблених для телефонної мережі та модифікованих для забезпечення функціонування Центрів обслуговування викликів, так і на спеціально розроблених технологіях.

Наступним етапом розвитку став перехід до контакт-центрів. Контакт-центр надає інформаційні послуги через різні мережі електрозв'язку одночасно великому колу користувачів. Контакт-центри носять універсальний характер, тобто:

- підтримують стандартні протоколи взаємодії з різними мережами електрозв'язку;

- представляють інформацію з будь-якої предметної області, на яку налаштований Контакт-центр;

- забезпечують незалежність апаратно-програмних рішень від галузі використання Контакт-центрів;

- надають можливість використовувати різні форми оплати.

Розвиток інформаційних технологій призвело до появи інших засобів. Багато з них своїми коренями йдуть в Інтернет, утворюючи WWW - єдиний інформаційний простір. Воно складається з безлічі web-сайтів. Сайтом зазвичай називають тематично пов'язаний набір інформаційних ресурсів (контенту), які об'єднані повторюється дизайном, розміщених на файловому сервері (комп'ютері), що має певний адреса в Глобальної мережі Інтернет.

На практиці застосовується кілька варіантів розміщення web-сайтів:

-                     на самостійних web-серверах;

-                     на web-серверах провайдера (так звана хостинг-послуга);

-                     на web-серверах локальної мережі.

Розробка та підтримка web-сайтів є однією з швидкозростаючих сфер діяльності інформаційних технологій.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15