Зокрема, майже 2/3 надходжень від непрямих податків забезпечують митні органи (68% у 2007 році). Крім того, 70% загальних надходжень ПДВ, забезпечують митні органи під час розмитнення товарів чи послуг. Даний податок складає левову частку у загальних надходженнях забезпечених митницею, - понад 77 % у 2006-2007 р.р.. На другому місці перебуває мито, яке в середньому займає 17-18% у загальних надходженнях, забезпечених митницею (табл. 2).
Відношення податкових надходжень адміністрованих митницею, до обсягів імпорту в останні роки є стабільним і складає 17,1-18,3%. Такий низький рівень податкового навантаження пояснюється застосуванням податкових векселів (надходження зараховуються вже як адміністровані податковою службою) і значною кількістю пільг при ввезенні окремих видів товарів (зокрема при імпорті нафти і газу мито не справляється).
Проте, зі вступом до СОТ, значимість та вплив на наповнення бюджету по таких видах обов'язкових платежів державі як мито (ввізне так і вивізне) та акциз будуть суттєво скорочуватись. Зокрема, будуть звільнені від розмитнення транспортні засоби, що становлять вагому частку надходжень по акцизу. Водночас зростатиме частка акцизу у ціні алкогольних та тютюнових виробів, що зумовить збільшення надходжень по даному джерелу. У цьому контексті слід відзначити, що частка акцизу у ціні тютюнових виробів в Україні складає близько 25%, тоді як, наприклад, у Великій Британії - 60-65% [6].
Таблиця 2 Наповнення Державного бюджету України органами Державної митної служби у 2004-2007рр. млрд.грн *
Показники
2004
2005
2006
2007
Забезпечено надходжень, всього, млрд. грн.
18,2
31,0
41,2
54,1
- у % до загальних податкових надходжень Держбюджету
66,4
65,0
63,2
68,1
- у % до загальних надходжень Державного бюджету
40,6
41,6
43,3
46,4
- в т.ч. адміністровано податку на додану вартість
13,1
23,0
31,9
41,7
частка ПДВ у надходженнях, забезпечених митницею, %
71,8
74,1
77,4
77,1
частка ПДВ, забезпеченого митницею у загальних
надходженнях по ПДВ, %
78,4
68,0
67,2
70,2
- в т.ч. адміністровано акцизного збору
0,35
0,5
0,9
1,3
частка акцизу у надходженнях, забезпечених митницею, %
2,0
1,7
2,2
2,5
- в т.ч. адміністровано мита
4,2
6,5
7,2
9,9
частка мита у надходженнях, забезпечених митницею, %
23,1
21,0
17,5
18,3
Відношення податкових надходжень до обсягів імпорту, %
12,55
17,15
18,27
17,83
*Складено за даними ДМСУ
Експортно-імпортні фактори суттєво впливають на фінансову базу держави. Основним завданням держави у сфері зовнішньої торгівлі є забезпечення ефективного функціонування фінансового механізму регулювання експортно-імпортної діяльності, який би при цьому давав можливість належним чином формувати фінансову базу держави. Модель впливу експортно-імпортних операцій з продукцією АПК на фінансову базу держави представлена в табл. 3. У даній моделі ми ставили перед собою завдання максимально оцінити вплив експортно-імпортних операцій (тобто врахувати максимальну кількість факторів на фінансову безпеку держави та її економіку). Зрозуміло, що переважну більшість з них досить складно оцінити аналітично, оскільки цей вплив є опосередкованим і залежить від багатьох факторів. Класично прийнято вважати, що переважання експорту над імпортом має більше переваг і є бажаним, ніж зворотний випадок. Адже, за такої ситуації, створюються робочі місця, росте зайнятість населення та здійснюється ріст ВВП, відповідно, зростають й інші можливості держави.
Таблиця 3 Вплив експортно-імпортних операцій на фінансову базу держави
Вигоди
Втрати
Експорт сільськогосподарської продукції
- надходження вивізного мита -валютні надходження (покращення сальдо валютного балансу)
- зростання ціни та збільшення податкових надходжень (податку на прибуток та ПДВ)
- зменшення обсягів бюджетного дотування внаслідок зростання ціни
- необхідність відшкодування ПДВ, сплаченого в Україні
- необхідність стимулювання (субсидування) експорту;
- витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту (за неналагодженого механізму)
Імпорт сільськогосподарської продукції
- надходження ввізного мита
- надходження імпортного ПДВ
- акцизний збір з імпорту;
- зниження цін на внутрішньому ринку (вигода для споживачів);
- зменшення обсягів субсидування доходів населення.
- зниження ціни та зменшення надходжень від податку на прибуток, ПДВ та ПДФО;
- втрати робочих місць та необхідність збільшення виплат по безробіттю, витрати на створення нових робочих місць ;
- збитки вітчизняних товаровиробників внаслідок зниження ціни та необхідність їх дотування;
- збільшення імпортозалежності, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадку підвищення світових цін
Використання вітчизняних ресурсів (техніка, оборотні засоби)
- підвищення рівня зайнятості населення,
зменшення виплат по безробіттю;
- збільшення надходжень від податку на
прибуток, ПДВ та ПДФО;
- формування експортного потенціалу,
зниження залежності від імпорту та, відповідно, світових цін
- недоотримання прибутку внаслідок застосування технологічно відсталих засобів виробництва;
- необхідність реалізації державної програми будівництва заводів з виробництва техніки та інших виробничих факторів (добрив, гербіцидів)
Імпорт
матеріальних ресурсів (техніка, оборотні засоби)
- здешевлення продукції внаслідок застосування сучасних засобів виробництва та технологій;
- підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства за ціною
- зниження рівня зайнятості
- переорієнтація або закриття заводів з виробництва техніки і виробничих факторів
- недоотримання прямих податків
- залежність від імпорту засобів Виробництва
При експорті сільськогосподарської продукції вітчизняні товаровиробники сплачують вивізне мито, проте держава їм відшкодовує ПДВ. На відміну від товаровиробників, вигоди та втрати для держави дещо відрізняються. Так, при експорті сільськогосподарської продукції вигодами для держави є: надходження вивізного мита, валютні надходження, зростання ціни та збільшення податкових надходжень (податку на прибуток та ПДВ), а також зменшення обсягів бюджетного дотування внаслідок зростання ціни.
До негативних сторін можна віднести необхідність відшкодування ПДВ, стимулювання (субсидування) експорту, витрати на забезпечення продовольчої безпеки у випадках надмірного експорту. Аналогічна ситуація спостерігається при імпорті сільськогосподарської продукції та при експорті-імпорті сільськогосподарської техніки та інших виробничих засобів вітчизняного та іноземного виробництва.
Страницы: 1, 2, 3, 4
