Фінансова стабільність підприємства досягається за рахунок ритмічної і ефективної роботи підприємства, умілого управління виробничими фондами і джерелами їх формування, тобто управління активами і пасивами підприємства. Цьому сприяє прогнозоване розміщення і ефективне використання власного і привернутого капіталу, всебічний аналіз і об'єктивна оцінка фінансового стану за даними фінансової звітності, впровадження оптимальних управлінських рішень відносне забезпечення фінансової стабільності. Основними ознаками фінансової стабільності підприємства є фінансова стійкість, рентабельність, платоспроможність, кредитоспроможність, ліквідність і ділова активність. Вони є основою аналізу і оцінки фінансового стану підприємства в ухваленні необхідних управлінських рішенні відносного його зміцнення.
Методика аналізу фінансового стану підприємства залежить від поставленої мети і таких чинників, як час і необхідна глибина аналізу, інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення.
Залежно від часу і необхідної глибини аналізу фінансового стану підприємства для ухвалення економічно обґрунтованого управлінського рішення розрізняють:
- експрес-аналіз фінансового стану;
- поглиблений факторний аналіз фінансового стану. [21, с. 218-220]
Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство повинне забезпечити такий стан своїх фінансових ресурсів, при якому воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найнятими робітниками.
Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована по багатьом показникам характеристика якості його діяльності. [12, с. 353-354]
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність в несприятливих обставинах свідчить про його хороший фінансовий стан і навпаки. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибули і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Стійке фінансове положення у свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимуму прибули. Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам освіти, яку частку повинні займати власні засоби, а яку — позикові. Слід знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платеже- і кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь риски, ефект фінансового важеля і ін., а також методику їх аналізу. [17, 272-273]
До завдань аналізу фінансового стану відносяться:
- характеристика джерел інформації, використовуваних для аналізу фінансового стану;
- визначення показників фінансової незалежності, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;
- визначення показників ліквідності, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;
- визначення показників платоспроможності, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;
- визначення показників формування доходу, що самофінансується, і чинників їх зміни;
- визначення і кількісне порівняння наявності власних і позикових оборотних активів, розрахунок і обґрунтування чинників їх зміни;
- визначення показників платоспроможності підприємства, обґрунтування і розрахунок чинників їх зміни;
- обґрунтування і розрахунок показників прогнозування фінансового стану організації. [4, с. 151- 153]
Існує безліч класифікацій показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.
Наприклад.
Для оцінки стійкості фінансового стану підприємства, відповідно до Савицької Г.В., використовується ціла система показників, що характеризують зміни:
а) структури капіталу підприємства, його розміщення і джерел освіти;
б) ефективності і інтенсивності його використання;
в) платеже- і кредитоспроможності підприємства;
г) запасу його фінансової стійкості. [18, с. 620]
Аналіз ФСП ґрунтується головним чином на відносних показниках, оскільки абсолютні показники балансу в умовах інфляції практично неможливо привести в зіставний вигляд.
Відносні показники аналізованого підприємства можна порівняти з:
• загальноприйнятими "нормами" для оцінки ступеня риски і прогнозування можливості банкрутства;
• аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;
• аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення або погіршення ФСП. [19, с. 209]
На думку Єрмоловича Л.Л. об'єктами аналізу фінансового стану підприємства є показники, приведені на мал. 1.
Суть методики аналізу показників фінансового стану полягає у визначенні величини кожного з них, виявленні і вимірюванні чинників їх зміни, резервів поліпшення фінансового стану. [4, с. 152]
Інші учені (Климко Г.Н., Несторенко )В.П. до основних показників фінансового стану підприємства відносять:
коефіцієнт фінансової незалежності (забезпеченності власним капіталом);
коефіцієнт фінансової стійкості;
коефіцієнт інвестування;
коефіцієнт маневреності;
коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом;
коефіцієнт поточної ліквідності;
коефіцієнт загальної ліквідності;
рентабельність обороту з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
фондовіддача активів;
рентабельність сукупного капіталу;
рентабельність власного капіталу. [7, с. 310-312]
Фінансовий стан
Показники ділової активності
Показники забезпеченості (покриття) внеоборотных і оборотних активів капіталом і резервами
Показники ліквідності засобів
Показники фінансової незалежності
Показники платоспроможності
Показники формування власних і позикових засобів
Показники доходу, що самофинансируемого, у виручці від реалізації за мінусом податків, платежів і зборів
Мал. 1. Об'єкти аналізу фінансового стану підприємства
Російські фахівці в області аналізу діяльності підприємства (Ковалев В.В., Волкова О.Н.) стверджують, що фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, в найбільш загальному вигляді що характеризують, чи може воно своєчасно і в повному об'ємі провести розрахунки по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами. Короткострокова заборгованість підприємства, відособлена в окремому розділі пасиву балансу, погашається різними способами, зокрема, забезпеченням такої заборгованості можуть, в принципі, виступати будь-які активи підприємства, у тому числі і необоротні. Разом з тим очевидно, що ситуація, коли, наприклад, частина основних коштів продається для того, щоб розплатитися по короткострокових зобов'язаннях, є ненормальною. Саме тому, кажучи про ліквідність і платоспроможність підприємства як про характеристики його поточного фінансового стану і оцінюючи, зокрема, його потенційні можливості розплатитися з кредиторами по поточних операціях, цілком логічно зіставляти оборотні активи і короткострокові пасиви.
Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів. У такому розумінні будь-які активи, які можна обернути в гроші, є ліквідними. Проте в обліковий-аналітичній літературі часто поняття ліквідних активів звужується до активів, споживаних протягом одного виробничого циклу (роки).
Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому об'ємі засобів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості. [8, с. 240-242]
Ліквідність менш динамічна в порівнянні з платоспроможністю. Річ у тому, що у міру стабілізації виробничої діяльності підприємства у нього поступово складається певна структура активів і джерел засобів, різкі зміни якої порівняно рідкісні. Тому і коефіцієнти ліквідності зазвичай варіюють в деяких цілком передбачених межах, що, до речі, і дає частково підставу аналітичним агентствам розраховувати і публікувати середньогалузеві і середньогрупові значення цих показників для використання в міжгосподарських порівняннях і як орієнтири при відкритті нових напрямів виробничій діяльності.
Навпаки, фінансове полягання в плані платоспроможності може бути вельми мінливим, причому з дня на день: ще вчора підприємство було платоспроможним, проте сьогодні ситуація кардинально змінилася - прийшов час розплатитися з черговим кредитором, а у підприємства немає грошей на рахунку, оскільки не поступив своєчасно платіж за поставлену раніше продукцію. Іншими словами, воно стало неплатоспроможним із-за фінансової недисциплінованості своїх дебіторів. Якщо затримка з надходженням платежу носить короткостроковий або випадковий характер, то ситуація в плані платоспроможності може незабаром змінитися в кращу сторону, проте не виключені та інші, менш сприятливі варіанти. Такі пікові ситуації особливо часто мають місце в комерційних організаціях, по яких-небудь причинах тих, що не підтримують в достатньому об'ємі страхового запасу грошових коштів на розрахунковому рахунку. Оцінка ліквідності і платоспроможності може бути виконана з певним ступенем точності. Зокрема, в рамках експрес-аналізу платоспроможності звертають увагу на статті, що характеризують готівку в касі і на розрахункових рахівницях в банці. Це і зрозуміло: вони виражають сукупність наявних грошових коштів, тобто майна, яке має абсолютну цінність, на відміну від будь-якого іншого майна, що має цінність лише відносну. Ці ресурси найбільш мобільні, вони можуть бути включені у фінансово-господарську діяльність у будь-який момент, тоді як інші види активів нерідко можуть включатися лише з певним тимчасовим лагом. Мистецтво фінансового управління якраз і полягає в тому, щоб тримати на рахівницях лише мінімально необхідну суму коштів, а решту частини, яка може знадобитися для поточної оперативної діяльності, - в активах, що швидко реалізовуються. Таким чином, для експрес-оцінки фінансового стану підприємства чим значніше розмір грошових коштів на розрахунковому рахунку, тим з більшою вірогідністю можна стверджувати, що воно має в своєму розпорядженні достатні засоби для поточних розрахунків і платежів. Разом з тим наявність незначних залишків на розрахунковому рахунку зовсім не означає, що підприємство неплатоспроможне, - засоби можуть поступити на розрахунковий рахунок протягом найближчих днів, деякі види активів при необхідності легкого перетворюються на грошову готівку і ін.[9, с. 112-114]
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12