Рефераты. Насильство й жорстокість як категорії етики

Крім того, соціальним психологам удалося виявити дію наступних факторів:

а) часта дія фактора стресу,

б) відхилення від нормального досвіду, який був пережитий дітьми (наприклад, у випадку їхнього відділення від матері).

Були знайдені механізми мозку, відповідальні за вираження прихильності й агресивності, і встановлено, що ступінь агресивності визначається біохімічними реакціями в мозку, а також соціальним контекстом.


12. Як зв'язані насильство в родині й культурні фактори

насильство мораль репродуктивний страждання

Є деяка подібність жорстокого поводження з потомством у людини й людиноподібних мавп. Гарна мати-мавпа годує й виховує своє потомство доти, поки не забезпечить йому певний соціальний статус і здатність вижити самостійно. При цьому вона не випробовує до потомства ніякого теплого почуття. У середовищі макак матері частіше відмовляються від новонароджених синів, чим від дочок. Так буває й у людей, хоча тут діють більше різноманітні культурні фактори. В Америці в бідних родинах на частку хлопчиків доводиться набагато більше жорстокості, чим стосовно дівчинок. А в Китаї намагаються позбутися від дівчинок, їх частіше продають як живий товар у розвинені країни, а також вони більше піддані жорстокості батьків.

Різноманіття проявів жорстокості варіюється від культури до культури. Наприклад, у Тибеті загальноприйняте, щоб деяким дітям, зокрема, дівчинкам або дітям, що народилися від літніх батьків, приділялося менше уваги й турботи. У Японії відмова від небажаної дитини дозволяє батькам сподіватися, що який-небудь альтруїст візьме й виховає їхнє дитя.

У суспільствах, де вбивство дитини допускається, параметри подібного поводження регламентуються строгими правилами. У Японії, наприклад, перший лемент немовляти гарантує йому безпека. У Сьєрра-Леоне має місце звичай купати дитину в холодному струмку й потім тримати голеньким на повітрі, поки не обсохне. Звичай зберігається, незважаючи на високу дитячу смертність від запалення легенів.

Диференційоване відношення до хлопчиків і дівчинок має різні форми. Наприклад, в Індії маленьких хлопчиків уподібнюють квітам, які вимагають ретельного відходу, а дівчинок - каменям, які перенесуть будь-який обіг.

Сьогодні існує можливість прогнозувати й моделювати стать майбутньої дитини. У цих умовах існує більша ймовірність збільшення кількості новонароджених хлопчиків, наприклад, у мусульманських країнах, або в інших східних культурах, де хлопчики цінуються вище дівчинок. Це чревате зміною демографічної ситуації.


13. Що таке виборча занедбаність


Виборча занедбаність - це будь-яка комбінація медичної, харчової, фізичної й емоційної занедбаності маленької дитини або підлітка в порівнянні з іншими дітьми в цій родині або в родинах, що перебувають у подібних соціально-економічних і культурно-виховних умовах.

Існують ненавмисні, сховані від очей механізми усунення небажаних, низько оцінюваних дітей. У той же час відомі випадки, коли вмирають діти, якими пишаються й про які добре піклуються, а виживають ті, які не одержують відхід на належному рівні.

Якщо дітей цінують як продовжувачів роду, то в такому суспільстві звичайно вище цінують хлопчиків, а дівчинок менше. Навіть у таких суспільствах, де дітей цінують як таких, одних з них цінують нижче, ніж інших. Таких дітей можна розділити на кілька груп:

1) по стану здоров'я. Деякої матері вважають, що хворі діти не виправдають вкладеного батьківського внеску. Про таких дітей погано піклуються й вони вмирають;

2) дитята-інваліди. Найчастіше їх уважають тяжким тягарем. Особливо це ставиться до дітей з розладом психіки;

3) з погляду статі. У деяких країнах, наприклад, в Індії й Китаї, в ісламських країнах, синів воліють дочкам, що утрудняє виживання жіночого потомства;

4) по ступені розвитку. В індустріальних країнах найбільшому ризику піддаються підлітки;

5) залежно від незвичайних і важких пологів, а також по інших біологічних факторах. У Західній Африці, наприклад, позбуваються від новонароджених дівчинок, що народилися із зубами;

6) з погляду зайвих дітей. Діти, які приводять сімейні ресурси в стресовий стан, піддаються високому ризику;

7) по особливостях поводження особистості. У різних культурах цінують різні риси характеру й поводження;

8) з погляду соціальної підтримки. Дуже велика роль законодавства про шлюб. Жертвами дурного обігу в багатьох країнах є сироти. Сучасні джерела вказують на ріст дурного обігу з дітьми, пов'язаний з урбанізацією й імміграцією, розпадом малих груп і відходом від сформованих культурних традицій.


14. Які наслідки жорстокості й насильства в родині


Перенесене в дитинстві насильство сприяє формуванню схильності до насильства й відповідного поводження в майбутньому. Ставши дорослими, такі люди швидше утягуються у вживання алкоголю й наркотиків, у них легше формується злочинне поводження й виникають психічні розлади; жертви дурного обігу відстають у розвитку, випробовують більше соціальних і емоційних утруднень.


15. Що є головним у людському репродуктивному поводженні


У людини головним фактором виховання дітей є "батьківський внесок". У випадку повної материнської відмови дитина гине протягом декількох годин або днів. Але є інші форми зниженої емоційної, біологічної й соціальної підтримки, які не вбивають дитини так швидко, але переводять його в категорію найбільш уразливу, де різко зростає ризик загибелі від хвороби, нещасного випадку, насильства. Загальне правило говорить: чим менш убогої є навколишнє середовище, тим більше значення для виживання дітей здобуває батьківський внесок. Іноді дурний обіг є формою гіпертрофованого внеску, а надмірна турбота порушує нормальний процес дозрівання й дорослішання. Те ж саме ставиться до дисципліни. Забезпечити нормальну дисципліну значить зробити дуже важливий внесок у виховання дитини. Але дисципліна може виражатися у формах, що загрожує життю дитини. У цьому випадку вона стає формою гіпертрофованого внеску, особливо якщо батьки силою домагаються слухняності дитини. Насильство, застосовуване час від часу або як реакція на стрес, можна розглядати як провал всіх спроб захистити дитину, що може привести до його занедбаності. Навіть сексуальне насильство можна розглядати як зворотний бік батьківського внеску (наприклад фізичної близькості). Будь-які форми жорстокого обігу й занедбаності викликають у дитини зниження імунітету або провокують втеча з будинку й взагалі вибір якого-небудь ризикованого способу життя.

Мозок дитини - свого роду комп'ютер, що програмується тими, хто його ростить і виховує, а в остаточному підсумку тими, хто контролює потоки інформації, що йде до дітей, зокрема відомостей про те, що таке добро, право, справедливість, благо. Культурний вплив батьків настільки сильно, що може перебороти будь-яку навіть інстинктивну програму. Поводження батьків багато в чому залежить від рівня їхньої культури й утворення. Передбачається, що в тих випадках, коли виховання дитини пред'являє батькам підвищені вимоги, вони можуть почати жорстоко звертатися з ним.

Батьківський внесок має сенс, тільки якщо він триває досить тривалий час, включаючи не тільки вигодовування, але й більше пізні стадії життя. При цьому спостерігаються розходження між країнами з низьким рівнем життя й країнами з високим рівнем, у яких голод зустрічається вкрай рідко.

Не дуже ясна роль екологічного фактора, хоча очевидно його вплив на ріст батьківської жорстокості. У всякому разі, хімічний вплив (наприклад введення препарату d- амфетамін) штучно підвищує агресивність мавп стосовно дитинчат і знижує агресивність стосовно дорослих особин у групі. І в людей, і в мавп, агресивність підсилюється з посиленням екологічного й соціального стресу.

Досвіди, пов'язані з раннім відділенням дітей від батьків, також викликають порушення поведінкових, фізіологічних і імунологічних функцій дитини.

16. Який значення батьківського внеску у виховання дітей


Звичайно батьки дуже серйозно, часто самовіддано піклуються про своїх дітей. Батьківський альтруїзм унікальний: тут потік життєвих благ довго, кумулятивне, щедро йде лише в одному напрямку.

Людина як біосоціальна істота відрізняється від всіх інших живих істот тривалістю процесу дорослішання. Між народженням і дорослішанням проходить двадцять років, за які головним фактором становлення особистості є батьківський внесок у вигляді матеріальних, духовних, емоційних інших витрат батьків.

Батьківський внесок - коштовний ресурс, і природний добір постійно повинен перешкоджати тому, щоб він розтрачувався зрячи. Отже, еволюційні механізми батьківської психології повинні приводити до вибірковості батьківського внеску, перевазі своїх дітей і дискримінації чужих.


17. Які батьки частіше вбивають своїх дітей


Матері-Дітовбивця найчастіше бувають відносно юними, тому що прагнення батьків вносити свій внесок у виховання дітей збільшується в міру того, як висихає репродуктивний потенціал, тобто з віком.

Серед незаміжніх жінок частка дітовбивців вище, оскільки відсутність батька різко погіршує життєві перспективи дитини.

У міру дорослішання дитини, знижується небезпека ризику.

Поява в родині вітчима або мачухи підвищує ризик дурного поводження з дитиною. Прийомні діти, усиновлені подружньою парою, розвиваються набагато гірше, ніж діти в природній родині. Відносини дітей із приймальнями родителями чревате конфліктами, але ці конфлікти краще влагоджуються, якщо прийомні батьки перестануть зображувати із себе справжніх батьків.

Ніж більше інфантильними й егоцентричними є батьки, тим більша ймовірність жорстокості з їх боку стосовно дітей.

І навпаки, стосовно до розвинених країн Заходу, можна затверджувати, що, чим вище рівень батьківської свідомості, чим більше вони усвідомлюють свою відповідальність перед дітьми, менш імовірні прояви батьківської жорстокості або дитячої занедбаності.

Очевидно, що жорстокий обіг з дітьми й дитяча занедбаність ставлять під погрозу фізичне й емоційне виживання дітей.


18. Чи можна затверджувати, що багато батьків, що жорстоко звертаються з дітьми, самі в дитинстві були жертвами жорстокого обігу


Так. Перенесене дитиною насильство ніколи не проходить даром і має серйозні довгострокові наслідки для навколишніх і для його дітей.

Дитина на перших етапах свого розвитку має потребу в гарному, ласкавому обігу, він проявляє прихильність до тих, хто про нього піклується. Він повинен знати, що про нього піклуються навіть тоді, коли він один. Оскільки люди, що піклуються про дитину, передбачувані, і вони завжди забезпечують йому безпеку, у дитини поступово розвиваються почуття безпеки, упевненості в собі й довіри до інших. У дітей, з якими жорстоко звертаються, почуття прихильності завжди пов'язане із тривогою, вони самі більше агресивні до ворожому їм миру й до оточуючих людей, бачачи в них потенційну погрозу власної безпеки. На основі ранніх первинних відносин, у дитини складаються моделі відносини до самого себе й до інших людей і до миру. Діти, яким не вистачало любові, самі часто виявляються не здатними по-справжньому любити, у них розвивається садомазохистський комплекс.


19. Які ролі грала жорстокість в історії людства


Жорстокість і заподіяння страждання - багато в чому прерогатива людини. Як показав Е. Фром, садизм - прояв властиво людського деструктивного характеру, у природі немає такий деструктивності й агресії, як у людському суспільстві.

Людська жорстокість включає здатність заподіювати не тільки фізичне, але також духовне або віртуальне страждання.

Людська історія - вмістище покарань різних видів, що свідчить про сховану генетичну схильність до заподіяння страждань, властивому всьому людському роду.

Величезні маси людей в усьому світі страждають із вини інших.

Чи можна дати оцінку особистому рішенню, промисловому підприємству, релігійному навчанню або урядовій програмі без аналізу прямим і непрямих супутнім цим явищам страждань? Взяти хоча б забруднення навколишнього середовища... Чи можна усвідомлено говорити про етику, мораль, законі, справедливості, світі, любові й шляхетності, не досліджуючи предмет заподіяння страждань?


20. Які види й розміри страждання, які заподіюють люди своїм співвітчизникам


Ясно, що тут неможливо застосувати звичайний розрахунок. Проте деякі автори провели дослідження й показали, що найбільші страждання приносять у міру зменшення: безробіття й бідність, забруднення навколишнього середовища, бізнес, президент (оскільки його рішення стосуються багатьох), споживання алкоголю, представники засобів масової інформації й журналісти, викладачі, юристи, церковні лідери, система правосуддя, злочинці. Ті, хто мають можливість приносити людям шкоду, звичайно мають можливість і дати полегшення.

Із всієї цієї команди злочинці, як це ні дивно, мають відносно низьку цифру шкоди. Це пов'язане з тим, що вони діють "один на один", їхньої дії заподіюють шкоду окремим людям, а не більшим масам, тоді як магнати бізнесу й журналісти приносять максимальний ступінь страждань, оскільки впливають на більші маси людей. Скорочення середньої кількості страждань за одиницю часу сьогодні може виступати головним критерієм соціального прогресу. Уряд повинен піклуватися про постійне зниження числа страждань, що є основним критерієм його відповідальності.

У соціальній політиці (соціальній етиці) і особистому поводженні варто враховувати розумний рівень заподіюваних страждань. За інших рівних умов повинен обиратися той спосіб дії, що веде до найменшого заподіюваного страждання.


Література


1. Байбурин А.К. Топорков А.Л. У истоков этики. – Л., 1990

2. Вебер М. Протестантська етика й дух капіталізму. - К., 2000

3. Гусейнов А.А. Апресян Р.Г. Етика. - К., 2000

4. Фром Е. Психоаналіз і етика. - К., 2003

5. Фром Е. Мистецтво любові // Душа людини. - К., 1992

 


Страницы: 1, 2



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.